Дії 9:41
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Він же руку подав їй, і підвів її, і закли́кав святих і вдовиць, та й поставив живою її.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
he gave her his hand, and lifted her up--as his Lord had done to his own mother-in-law (Mar 1:31).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The famous story of St. Paul's conversion from being an outrageous persecutor of the gospel of Christ to be an illustrious professor and preacher of it. I. How he was first awakened and wrought upon by an appearance of Christ himself to him as he was going upon an errand of persecution to Damascus: and what a condition he was in while he lay under the power of those convictions and terrors (Act 9:1-9). 2. How he was baptized by Ananias, by immediate directions from heaven (Act 9:10-19). 3. How he immediately commenced doctor, and preached the faith of Christ, and proved what he preached (Act 9:20-22). 4. How he was persecuted, and narrowly escaped with his life (Act 9:23-25). 5. How he was admitted among the brethren at Jerusalem: how he preached, and was persecuted there (Act 9:26-30). 6. The rest and quietness which the churches enjoyed for some time after this (Act 9:31). II. The cure wrought by Peter on Eneas, who had long been laid up with a palsy (Act 9:32-35). III. The raising of Tabitha from death to life, at the prayer of Peter (Act 9:36-43).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І Він підійшов і підвів її, узявши за руку, — і гаря́чка покинула ту, — і вона зачала́ прислуго́вувати їм.
Тими ж днями, як учнів намно́жилось, зачали́ нарікати на євреїв огре́чені, що в щоденному служі́нні їхні вдовиці зане́дбані.
Благослове́ння гинучого на ме́не прихо́дило, а серце вдовиці чинив я співа́ючим!
І ось, як до брами місько́ї набли́зився Він, вино́сили вмерлого, одинака́ в своєї матері, що вдовою була. І з нею був на́товп великий із міста.
І, узявши його за прави́цю, він підвів його. І хвилі тієї зміцни́лися но́ги й сугло́бці його!
І мертвий устав, і почав говорити. І його Він віддав його матері.
І розповіли йому, кажучи: „Ще Йо́сип живий“, і що він панує над усім єгипетським краєм. І зомліло серце його, бо він не повірив був їм...
А хлопця живим привели́, — і зраділи немало.
І взяв Ілля дити́ну, і зніс її з го́рниці додо́лу, і віддав її матері її. І сказав Ілля: „Дивися, — твій син живий!“
худобі дає її корм, вороня́там — чого вони кличуть!