Дії 8:31
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А той відказав: „Як же мо́жу, як ніхто не напу́тить мене?“ І впросив він Пилипа піднятись та сісти з ним.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
How can I, except some man guide me?--Beautiful expression at once of humility and docility; the invitation to Philip which immediately followed, to "come up and sit with him," being but the natural expression of this.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an account of the persecutions of the Christians, and the propagating of Christianity thereby. It was strange, but very true, that the disciples of Christ the more they were afflicted the more they multiplied. I. Here is the church suffering; upon the occasion of putting Stephen to death a very sharp storm arose, which forced many from Jerusalem (Act 8:1-3). II. Here is the church spreading by the ministry of Philip and others that were dispersed upon that occasion. We have here, 1. The gospel brought to Samaria, preached there (Act 8:4, Act 8:5), embraced there (Act 8:6-8), even by Simon Magus (Act 8:9-13); the gift of the Holy Ghost conferred upon some of the believing Samaritans by the imposition of the hands of Peter and John (Act 8:14-17); and the severe rebuke given by Peter to Simon Magus for offering money for a power to bestow that gift (Act 8:18-25). 2. The gospel sent to Ethiopia, by the eunuch, a person of quality of that country. He is returning home in his chariot from Jerusalem (Act 8:26-28). Philip is sent to him, and in his chariot preaches Christ to him (Act 8:29-35), baptizes him upon his profession of the Christian faith (Act 8:36-38), and the leaves him (Act 8:39-40). Thus in different ways and methods the gospel was dispersed among the nations, and, one way or other, "Have they not all heard?"
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Але як покличуть Того, в Кого не ввірували? А як увірують у Того, що про Нього не чули? А як почують без проповідника?
Коли хто ду́має, ніби щось знає, той нічого не знає ще так, як знати повинно.
І сказав Єлисей до нього: „Чи моє серце не ходило з тобою, коли оберну́вся той муж зо свого воза назу́стріч тобі? Чи час бра́ти срібло та бра́ти одежі, і оливки, і виноградинка, і худобу дрібну́ та худобу велику, і рабів, і невільниць?
а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —
І прибув Нааман зо своїми кі́ньми та з колесни́цею своєю, і став при вході Єлисеєвого дому.
Встань же, о Боже, суди́ся за справу Свою, пам'ятай про щоде́нну нару́гу Свою від безумного!
Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
Попра́вді кажу вам: Хто Божого Царства не при́йме, немов те дитя, той у нього не вві́йде“.
Хай не зво́дить ніхто сам себе́. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.
І буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята, — не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати наро́дові його; не заблу́дить також нерозумний, як буде тією дорогою йти.