Дії 8:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
У цім ділі нема тобі частки ні уділу, бо серце твоє перед Богом не слушне.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Thou hast neither part nor lot . . . thy heart is not fight, &c.--This is the fidelity of a minister of Christ to one deceiving himself in a very awful manner.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an account of the persecutions of the Christians, and the propagating of Christianity thereby. It was strange, but very true, that the disciples of Christ the more they were afflicted the more they multiplied. I. Here is the church suffering; upon the occasion of putting Stephen to death a very sharp storm arose, which forced many from Jerusalem (Act 8:1-3). II. Here is the church spreading by the ministry of Philip and others that were dispersed upon that occasion. We have here, 1. The gospel brought to Samaria, preached there (Act 8:4, Act 8:5), embraced there (Act 8:6-8), even by Simon Magus (Act 8:9-13); the gift of the Holy Ghost conferred upon some of the believing Samaritans by the imposition of the hands of Peter and John (Act 8:14-17); and the severe rebuke given by Peter to Simon Magus for offering money for a power to bestow that gift (Act 8:18-25). 2. The gospel sent to Ethiopia, by the eunuch, a person of quality of that country. He is returning home in his chariot from Jerusalem (Act 8:26-28). Philip is sent to him, and in his chariot preaches Christ to him (Act 8:29-35), baptizes him upon his profession of the Christian faith (Act 8:36-38), and the leaves him (Act 8:39-40). Thus in different ways and methods the gospel was dispersed among the nations, and, one way or other, "Have they not all heard?"
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
I немає створі́ння, щоб сховалось перед Ним, але́ все наге́ та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт!
Утретє Він каже йому́: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи кохаєш Мене?“ Засмутився Петро, що спитав його втретє: „Чи кохаєш Мене?“ І він каже Йому: „Ти все ві́даєш, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє до нього Ісус: „Паси вівці Мої!
Не розпалюйся гнівом свої́мна злочинців, не май за́здрости до беззаконних,
А коли хто що віді́йме від слів книги пророцтва цього, то відійме Бог частку його від дерева життя, і від міста святого, що написане в книзі оцій.
а діти її поб'ю́ смертю. І пізнають усі Церкви́, що Я Той, Хто нирки й серця вивіря́є, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими.
І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.
Бо Господь дав границю поміж нами та поміж вами, сини Рувимові та сини Ґадові, Йорда́н, — нема вам наділу в Господі! І ваші сини віді́рвуть наших синів від бо́язні Господа.
Ось надута, не про́ста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
Блаженний і святий, хто має частку в першому воскресі́нні! Над ними друга смерть не матиме вла́ди, але вони будуть священиками Бога й Христа, і царюватимуть з Ним тисячу ро́ків.
„Сину лю́дський, ці му́жі допустили своїх божкі́в у своє серце, а спотика́ння провини своєї поклали перед обличчям своїм. Чи ж можуть вони запи́тувати Мене?