Дії 8:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Його слухали всі, — від найменшого аж до найбільшого, кажучи: „Він — сила Божа, що зветься велика!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
To whom all gave heed . . . because of long time he had bewitched them--This, coupled with the rapidity with which they deserted him and attached themselves to Philip, shows the ripeness of Samaria for some religious change.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an account of the persecutions of the Christians, and the propagating of Christianity thereby. It was strange, but very true, that the disciples of Christ the more they were afflicted the more they multiplied. I. Here is the church suffering; upon the occasion of putting Stephen to death a very sharp storm arose, which forced many from Jerusalem (Act 8:1-3). II. Here is the church spreading by the ministry of Philip and others that were dispersed upon that occasion. We have here, 1. The gospel brought to Samaria, preached there (Act 8:4, Act 8:5), embraced there (Act 8:6-8), even by Simon Magus (Act 8:9-13); the gift of the Holy Ghost conferred upon some of the believing Samaritans by the imposition of the hands of Peter and John (Act 8:14-17); and the severe rebuke given by Peter to Simon Magus for offering money for a power to bestow that gift (Act 8:18-25). 2. The gospel sent to Ethiopia, by the eunuch, a person of quality of that country. He is returning home in his chariot from Jerusalem (Act 8:26-28). Philip is sent to him, and in his chariot preaches Christ to him (Act 8:29-35), baptizes him upon his profession of the Christian faith (Act 8:36-38), and the leaves him (Act 8:39-40). Thus in different ways and methods the gospel was dispersed among the nations, and, one way or other, "Have they not all heard?"
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І більше не будуть навчати вони один о́дного, і брат свого брата, гово́рячи: „Пізнайте Господа!“ Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, — каже Господь, — бо їхню прови́ну прощу́, і не бу́ду вже згадувати їм гріха́!
А одна з її голів була ніби забита на смерть, але рана смерте́льна її вздоро́вилась. І вся земля дивувалась, слідкуючи за звіри́ною!
І багато-хто пі́дуть за пожадливістю їхньою, а через них доро́га правдива знева́житься.
а для самих покликаних юдеїв та греків — Христа, Божу силу та Божу мудрість!
Бо вони від мало́го свого й до великого, — усі пожадли́ві на зи́ски, і від пророка та аж до священика роблять неправду.
щоб більш не були́ ми малолі́тками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за лю́дською ома́ною та за лукавством до хитрого блу́ду,
І ніневі́тяни ввірували в Бога, і оголосили піст, і позодягали вере́ти, від найбільшого з них аж до найменшого.
А вони сподівалися, що він спухне або впаде́ мертвий уми́ть. Коли ж довго чекали того та побачили, що нія́кого лиха не сталося з ним, думку змінили й казали, що він бог.
Тому їхніх жіно́к віддам іншим, а їхні поля́ — здобувця́м, бо вони від мало́го та аж до великого — усі віддали́сь користолю́бству, від пророка та аж до священика чинять неправду!
А люди, побачивши, що́ Павло́ вчинив, підне́сли свій голос, говорячи по-лікао́нському: „Боги людям вподі́бнились, та до нас ось зійшли!“