Дії 3:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
a certain man lame from his mother's womb--and now "above forty years old" (Act 4:22). was carried--was wont to be carried.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have a miracle and a sermon: the miracle wrought to make way for the sermon, to confirm the doctrine that was to be preached, and to make way for it into the minds of the people; and then the sermon to explain the miracle, and to sow the ground which by it was broken up. I. The miracle was the healing of a man that was lame from his birth, with a word speaking (Act 3:1-8), and the impression which this made upon the people (Act 3:9-11). II. The scope of the sermon which was preached hereupon was to bring people to Christ, to repent of their sin in crucifying him (Act 3:12-19), to believe in him now that he was glorified, and to comply with the Father's design in glorifying him (Act 3:20-26). The former part of the discourse opens the wound, the latter applies the remedy.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А в Лі́стрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніко́ли ходити не міг.
А сусіди та ті, що бачили перше його, як був він сліпий, говорили: „Чи ж не той це, що сидів та просив?“
Був і вбогий один, на ім'я́ йому Ла́зар, що лежав у воріт його, стру́пами вкритий,
й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
І сталось, як Він наближа́вся був до Єрихо́ну, один невидю́щий сидів при дорозі й просив.
Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.