Дії 3:17
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідо́мости, як і ваші начальники.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
And now, brethren--Our preacher, like his Master, "will not break the bruised reed." His heaviest charges are prompted by love, which now hastens to assuage the wounds it was necessary to inflict. I wot--"know." through ignorance ye did it--(See marginal references, Luk 23:34; Act 13:27; Act 26:9).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have a miracle and a sermon: the miracle wrought to make way for the sermon, to confirm the doctrine that was to be preached, and to make way for it into the minds of the people; and then the sermon to explain the miracle, and to sow the ground which by it was broken up. I. The miracle was the healing of a man that was lame from his birth, with a word speaking (Act 3:1-8), and the impression which this made upon the people (Act 3:9-11). II. The scope of the sermon which was preached hereupon was to bring people to Christ, to repent of their sin in crucifying him (Act 3:12-19), to believe in him now that he was glorified, and to comply with the Father's design in glorifying him (Act 3:20-26). The former part of the discourse opens the wound, the latter applies the remedy.
Відкрити джерело ↗3:17 Friends: Literally Brothers, which was a common way to address one another (13:15, 26, 38; Gen 27:29; Lev 10:6; 25:46; Num 20:3; Deut 1:28; 24:7; Josh 22:3-4; 2 Sam 2:26; Ezek 11:15). • in ignorance: Cp. Acts 17:30; 1 Tim 1:12-14. The Christian message challenges this ignorance and calls all people to respond in faith and repentance (Acts 2:38).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ісус же промовив: „Отче, відпусти їм, — бо не знають, що чинять вони!“ А як Його одіж ділили, то кидали же́реба.
Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,
яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були́, то не розп'яли́ б вони Господа слави!
А це́ вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
мене, що давніше був богознева́жник, і гноби́тель, і напасни́к, але був помилуваний, бо я те чинив нетяму́чий у невірстві.
Правда, ду́мав був я, що мені нале́жить чинити багато ворожого проти Ймення Ісуса Назаряни́на,
Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.
Не відкинув Бог наро́да Свого́, що його перше знав. Чи ви не знаєте, що гово́рить Писа́ння „про Іллю“, як він ска́ржиться Богові на Ізраїля, кажучи:
А він відмовився, і сказав до жінки пана свого: „Тож пан мій не знає при мені нічого у домі, а все, що його, він дав у мою руку.
І побачив наро́д, що загаявся Мойсей зійти з гори. І зібрався наро́д проти Аарона, та й сказали до нього: „Устань, зроби нам богі́в, що бу́дуть ходити перед нами, бо той Мойсей, муж, що вивів був нас із єгипетського кра́ю, — ми не знаємо, що сталось йому“.