Дії 20:32
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А тепер доручаю вас Богові та слову благода́ті Його, Який має силу будувати та дати спа́дщину, серед усіх освячених.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
I commend you to God--the almighty Conservator of His people. and to the word of his grace--that message of His pure grace (Act 20:24) by the faith of which He keeps us (Pe1 1:5). which--that is, God. is able to build you up, and to give you an inheritance, &c.--Observe how salvation--not only in its initial stages of pardon and regeneration, but in all its subsequent stages of "up-building," even to its consummation in the final inheritance--is here ascribed to the "ability" of God to bestow it, as in Rom 16:25; Eph 3:20; particularly Jde 1:24; and compare Ti2 1:12, where the same thing is ascribed to Christ. among all them which are sanctified--Sanctification is here viewed as the final character and condition of the heirs of glory, regarded as one saved company.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. Paul's travels up and down about Macedonia, Greece, and Asia, and his coming at length to Troas (Act 20:1-6). II. A particular account of his spending one Lord's day at Troas, and his raising Eutychus to life there (Act 20:7-12). III. His progress, or circuit, for the visiting of the churches he had planted, in his way towards Jerusalem, where he designed to be by the next feast of pentecost (Act 20:13-16). IV. The farewell sermon he preached to the presbyters at Ephesus, now that he was leaving that country (v. 17-35). V. The very sorrowful parting between him and them (Act 20:36-38). And in all these we find Paul very busy to serve Christ, and to do good to the souls of men, not only in the conversion of heathen, but in the edification of Christians.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
дя́куючи Отцеві, що вчинив нас достойними участи в спа́дщині святих у світлі,
Який є завда́ток нашого спа́дку, на викуп здобутого, на хвалу́ Його слави!
Знайте, що від Господа при́ймете в нагороду спа́дщину, бо служите ви Господе́ві Христові.
відкрити їм очі, щоб вони наверну́лись від те́мряви в світло та від сатани́ної вла́ди до Бога, щоб вірою в Мене отримати їм дарува́ння гріхів і насліддя з освяченими“.
просвітив очі вашого серця, щоб ви зрозуміли, до якої надії Він вас закликає, і який багатий Його славний спа́док у святих,
Тому Він — Посере́дник Ново́го Заповіту, щоб через смерть, — що була́ для відку́плення від пере́ступів, учинених за першого заповіту, — покликані прийняли́ обі́тницю вічного спа́дку.
бувши вкорі́нені й збудо́вані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас на́вчено, збагачуючись у ній з подякою.
І Я був поду́мав: як поставлю тебе Я посе́ред синів і дам тобі край пожада́ний, найкращу спа́дщину народів? І Я ду́мав: ви будете звати Мене: „Мій Отче“, і не відве́рнетеся ви від Мене.
Знайте бо це, що жоден розпу́сник, чи нечистий, або заже́рливий, що він ідоля́нин, не має спа́дку в Христовому й Божому Царстві!
Не захоплюйтеся всілякими та чужими науками. Бо річ добра зміцняти серця благода́ттю, а не стра́вами, що ко́ристи від них не оде́ржали ті, хто за ними ходив.