Дії 17:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А Ясон їх до себе прийняв. Вони всі проти наказів кесаря чинять, гово́рячи, ніби інший є цар — Ісус“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
all do contrary to the decrees of CÃ&brvbrsar, &c.--meaning, probably, nothing but what is specified in the next words. saying . . . there is another king, one Jesus--(See on Joh 19:12).
Відкрити джерело ↗We have here a further account of the travels of Paul, and his services and sufferings for Christ. He was not like a candle upon a table, that gives light only to one room, but like the sun that goes its circuit to give light to many. He was called into Macedonia, a large kingdom, Act 16:9. He began with Philippi, because it was the first city he came to; but he must not confine himself to this. We have him here, I. Preaching and persecuted at Thessalonica, another city of Macedonia (Act 17:1-9). II. Preaching at Berea, where he met with an encouraging auditory, but was driven thence also by persecution (Act 17:10-15). III. Disputing at Athens, the famous university of Greece (Act 17:16-21), and the account he gave of natural religion, for the conviction of those that were addicted to polytheism and idolatry, and to lead them to the Christian religion (Act 17:22-31), together with the success of this sermon (Act 17:32-34).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І зачали оскаржа́ти Його й говорити: „Ми стверди́ли, що Цей ворохо́бить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, — Христос Цар“.
і навчають звича́їв, яких нам, римля́нам, не годиться приймати, ані вико́нувати“.
Після цього Пилат намагався пустити Його, та юдеї кричали, говорячи: „Якщо Його пустиш, то не ке́сарів при́ятель ти! Усякий, хто себе за царя видає, противиться ке́сареві“.
Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, —
Є юдейські му́жі, яких ти призна́чив над справами вавилонської окру́ги, Шадра́х, Меша́х та Авед-Не́ґо, — ці мужі не зверну́ли на тебе, ца́рю, уваги: бога́м твоїм не служать, і золотому бовва́нові, якого ти поставив, не вклоняються“.
Тоді вони підійшли й розповіли́ перед царем про царську́ заборону: „Чи ж не написав ти заборони, що кожна люди́на, яка буде просити аж до тридцяти день від якогобудь бога чи люди́ни, окрім від тебе, ца́рю, буде вкинена до ле́в'ячої ями?“ Цар відповів та й сказав: „Це слово певне, як право мі́дян та персів, що не може бути відмінене“.