Дії 12:20
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А І́род розгніваний був на тиря́н та сидо́нян. І вони однодушно до нього прийшли, і вблагали царсько́го постельника Вла́ста, та й миру просили, бо їхня земля годувалась з царсько́ї.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
HEROD'S MISERABLE END--GROWING SUCCESS OF THE GOSPEL--BARNABAS AND SAUL RETURN TO ANTIOCH. (Act 12:20-25) Herod was . . . displeased with them of Tyre and Sidon--for some reason unknown; but the effect on their commercial relations made the latter glad to sue for peace. their country was nourished by the king's country--See Kg1 5:11; Ezr 3:7; Eze 27:17. Perhaps the famine (Act 11:28) made them the more urgent for reconciliation.
Відкрити джерело ↗In these verses we have, I. The death of Herod. God reckoned with him, not only for his putting James to death, but for his design and endeavour to put Peter to death; for sinners will be called to an account, not only for the wickedness of their deeds, but for the wickedness of their endeavours (Psa 28:4), for the mischief they have done and the mischief they would have done. It was but a little while that Herod lived after this. Some sinners God makes quick work with. Observe, 1. How the measure of his iniquity was filled up: it was pride that did it; it is this that commonly goes more immediately before destruction, and a haughty spirit before a fall. Nebuchadnezzar had been a very bloody man, and a great persecutor; but the word that was in the king's mouth when the judgments of God fell upon him was a proud word: Is not this great Babylon that I have built? Dan 4:30, Dan 4:31. It is the glory of God to look on every one that is proud, and bring him low, Job 40:12. The instance of it here is very remarkable, and shows how God resists the proud. (1.) The men of Tyre and Sidon had, it seems, offended Herod. Those cities were now under the Roman yoke, and they had been guilty of some misdemeanours which Herod highly resented, and was resolved they should feel his resentment. Some very small matter would serve such a proud imperious man as Herod was for a provocation, where he was disposed to pick a quarrel. He was highly displeased with this people, and they must be made to know that his wrath was as the roaring of a lion, as messengers of death. (2.) The offenders truckled, being convinced, if not that they had done amiss, yet that it was in vain to contend with such a potent adversary, who, right or wrong, would be too hard for them; they submitted and were willing u…
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І дали́ срібла каменяра́м та те́слям, і їжі, і питва́ та оливи, сидонянам та тирянам, щоб достача́ли ке́дрові дере́ва з Ливану до Яфського моря за до́зволом їм Кіра, царя перського.
Юда й Ізраїлів Край — це купці твої; пшеницю з Мінніту, солодо́щі, і мед, і оли́ву й бальза́м давали вони за замі́нний крам твій.
І пан похвалив управи́теля цього невірного, що він мудро вчинив. Бо сини цього світу в своїм поколінні мудріші, аніж сини світла.
І сказав Хірам, цар тирський, листом і послав до Соломона: „Через любов Господа до народу Свого поставив Він тебе над ними за царя“.
Почин сварки — то про́рив води, тому перед ви́бухом сварки покинь ти її!
І вертається та границя до Рами́ та аж до міста Мівцар-Цору, і вертається границя до Хоси, і закінчується при за́ході від околиці Ахзіву,
А Ханаан породив Сидона, свого перворідного, та Хета,
Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, — бо лагі́дність доводить до про́щення навіть великих провин.
А ми наруба́ємо дере́в із Ливану за всякою твоєю потребою, і спровадимо їх тобі плота́ми морем до Яфи, а ти спровадиш їх до Єрусалиму“.
Не спіши́ся ставати до по́зову, бо що́ будеш робити в кінці його, як тебе засоро́мить твій ближній?