Дії 10:31
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
й сказав: „Корнилію, почута молитва твоя, і твої ми́лостині перед Богом згадалися.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
ACCESSION AND BAPTISM OF CORNELIUS AND HIS PARTY; OR, THE FIRST-FRUITS OF THE GENTILES. (Acts 10:1-48) CÃ&brvbrsarea--(See on Act 8:40). the Italian band--a cohort of Italians, as distinguished from native soldiers, quartered at CÃ&brvbrsarea, probably as a bodyguard to the Roman procurator who resided there. An ancient coin makes express mention of such a cohort in Syria. [AKERMAN, Numismatic Illustrations of the New Testament.]
Відкрити джерело ↗It is a turn very new and remarkable which the story of this chapter gives to the Acts of the apostles; hitherto, both at Jerusalem and every where else where the ministers of Christ came, they preached the gospel only to the Jews, or those Greeks that were circumcised and proselyted to the Jews' religion; but now, "Lo, we turn to the Gentiles;" and to them the door of faith is here opened: good news indeed to us sinners of the Gentiles. The apostle Peter is the man that is first employed to admit uncircumcised Gentiles into the Christian church; and Cornelius, a Roman centurion or colonel, is the first that with his family and friends is so admitted. Now here we are told, I. How Cornelius was directed by a vision to send for Peter, and did send for him accordingly (Act 10:1-8). II. How Peter was directed by a vision to go to Cornelius, though he was a Gentile, without making any scruple of it, and did go accordingly (Act 10:9-23). III. The happy interview between Peter and Cornelius at Cesarea (Act 10:24-33). IV. The sermon Peter preached in the house of Cornelius to him and to his friends (Act 10:34-43). V. The baptizing of Cornelius and his friends with the Holy Ghost first, and then with water (Act 10:44-48).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: „Що, Господи?“ Той же йому відказав: „Моли́тви твої й твоя ми́лостиня перед Богом згадалися.
А ангол до нього промовив: „Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і дружи́на твоя Єлисавета сина породить тобі, ти ж даси йому йме́ння Іван.
На поча́тку молито́в твоїх вийшло слово, і я прийшов об'явити його тобі, бо ти улю́блений, і приглянься до цього слова, і придивися до виді́ння.
А він промовив до мене: „Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокори́тися перед лицем твого Бога, були почуті слова́ твої, і я прийшов ради твоїх слів.
„Іди й скажеш до Єзекії: Так сказав Господь, Бог батька твого Давида: Почув Я молитву твою, побачив Я сльозу́ твою ! Ось Я додаю до днів твоїх п'ятнадцять літ,
А коли Він узяв книгу, то чотири тварини й двадцять чотири старці попа́дали перед Агнцем, а кожен мав гу́сла й золоті чаші, повні пахощів, а вони — моли́тви святих.
І принесе священик із хлібної жертви за прига́дувальну частину її, та й спалить на жертівнику, — це огняна́ жертва, любі пахощі для Господа.
І принесе її до священика, а священик ві́зьме з неї повну свою жменю, за пригадувальну частину її, та й спалить на жертівнику на огняні жертви Господе́ві, — вона жертва за гріх.
І принесе її до Ааронових синів, священиків, і ві́зьме звідти повну свою жменю пшеничної муки її, і оливи її зо всім її ладаном, та й спалить священик на жертівнику за прига́дувальну частину, — це огняна́ жертва, пахощі любі для Господа.
Та все я одержав, і маю достаток. Маю повно, прийнявши від Епафроди́та, що́ ви послали, як па́хощі запашні́, жертву приємну, Богові вгодну.