Євангелія від Івана 8:54
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ісус відповів: „Як Я сла́влю Самого Себе, то ніщо Моя слава. Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви кажете, що Він Бог ваш.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
If I honour myself, my honour is nothing, &c.--(See on Joh 5:31, &c.).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. Christ's evading the snare which the Jews laid for him, in bringing to him a woman taken in adultery (Joh 8:1-11). II. Divers discourses or conferences of his with the Jews that cavilled at him, and sought occasion against him, and made every thing he said a matter of controversy. 1. Concerning his being the light of the world (Joh 8:12-20). 2. Concerning the ruin of the unbelieving Jews (Joh 8:21-30). 3. Concerning liberty and bondage (Joh 8:31-37). 4. Concerning his Father and their father (Joh 8:38-47). 5. Here is his discourse in answer to their blasphemous reproaches (Joh 8:48-50). 6. Concerning the immortality of believers (Joh 8:51-59). And in all this he endured the contradiction of sinners against himself.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Не шукаю ж Я власної слави, — є Такий, Хто шукає та судить.
Їсти меду багато — не добре, так досліджувати власну славу — неслава.
Бо Він честь та славу прийняв від Бога Отця, як до Нього прийшов від величної слави голос такий: „Це Син Мій Улю́блений, що Його Я вподо́бав!“
Бо достойний не той, хто сам себе хва́лить, але кого хвалить Госпо́дь!
Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
По мові оцій Ісус очі Свої звів до неба й промовив: „Прийшла, Отче, година, — прослав Сина Свого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
„Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив“, Ісуса, Якого ви ви́дали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.
Ви робите діла батька свого“. Вони ж відказали Йому: „Не родилися ми від пере́любу, — одного ми маєм Отця — то Бога“.
Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
І тепер прослав, Отче, Мене Сам у Себе тією славою, яку в Тебе Я мав, поки світ не постав.