Євангелія від Івана 7:31
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
When Christ cometh, will he, &c.--that is, If this be not the Christ, what can the Christ do, when He does come, which has not been anticipated and eclipsed by this man? This was evidently the language of friendly persons, overborne by their spiteful superiors, but unable to keep quite silent.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. Christ's declining for some time to appear publicly in Judea (Joh 7:1). II. His design to go up to Jerusalem at the feast of tabernacles, and his discourse with his kindred in Galilee concerning his going up to this feast (Joh 7:2-13). III. His preaching publicly in the temple at that feast. 1. In the midst of the feast (Joh 7:14, Joh 7:15). We have his discourse with the Jews, (1.) Concerning his doctrine (Joh 7:16-18). (2.) Concerning the crime of sabbath-breaking laid to his charge (Joh 7:19-24). (3.) Concerning himself, both whence he came and whither he was going (Joh 7:25-36). 2. On the last day of he feast. (1.) His gracious invitation to poor souls to come to him (Joh 7:37-39). (2.) The reception that it met with. [1.] Many of the people disputed about it (Joh 7:40-44). [2.] The chief priests would have brought him into trouble for it, but were first disappointed by their officers (Joh 7:45-49) and then silenced by one of their own court (Joh 7:50-53).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І дивувались усі люди й казали: „Чи ж не Син це Давидів?“
Проте́ багато-хто навіть із старших у Нього ввірували, та не признавались через фарисеїв, — щоб не вигнано їх із синагоги.
І багато з юдеїв, що посхо́дилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.
Тоді деякі з фарисеїв казали: „Не від Бога Оцей Чоловік, — бо суботи не де́ржить“. А інші казали: „Як же чу́да такі може грішна люди́на чинити?“ І незгода між ними була́.
Бо як тіло без духа ме́ртве, так і віра без діл — мертва!
Увірував навіть сам Си́мон, і, охристившись, тримався Пилипа; а бачивши чуда й знаме́на великі, він дуже дивувався.
Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: „Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, — бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде“.
З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“
Такий поча́ток чудам зробив Ісус у Кані́ Галілейській, — і виявив славу Свою. І ввірували в Нього учні Його.
А за Ним ішла бе́зліч народу, бо бачили чу́да Його, що чинив над недужими.