Євангелія від Івана 7:30
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
sought to take . . . none laid hands--their impotence being equal to their malignity.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. Christ's declining for some time to appear publicly in Judea (Joh 7:1). II. His design to go up to Jerusalem at the feast of tabernacles, and his discourse with his kindred in Galilee concerning his going up to this feast (Joh 7:2-13). III. His preaching publicly in the temple at that feast. 1. In the midst of the feast (Joh 7:14, Joh 7:15). We have his discourse with the Jews, (1.) Concerning his doctrine (Joh 7:16-18). (2.) Concerning the crime of sabbath-breaking laid to his charge (Joh 7:19-24). (3.) Concerning himself, both whence he came and whither he was going (Joh 7:25-36). 2. On the last day of he feast. (1.) His gracious invitation to poor souls to come to him (Joh 7:37-39). (2.) The reception that it met with. [1.] Many of the people disputed about it (Joh 7:40-44). [2.] The chief priests would have brought him into trouble for it, but were first disappointed by their officers (Joh 7:45-49) and then silenced by one of their own court (Joh 7:50-53).
Відкрити джерело ↗7:30 Jesus’ opponents failed to arrest him because in God’s sovereign plan, his time, when he would be glorified on the cross, had not yet come (see study note on 12:23; see also 10:17-18; 18:6-8). All four arrest scenes in 7:1–8:59 stress that Jesus was in control, not the Jewish leaders.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тоді зно́ву шукали вони, щоб схопи́ти Його, але вийшов із рук їхніх Він.
А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
Ці слова́ Він казав при скарбни́ці, у храмі навчаючи. І ніхто не схопи́в Його, бо то ще не настала година Його.
Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись наро́ду. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
Знаю Я, що ви рід Авраамів, але хочете смерть заподі́яти Мені, бо наука Моя не вміщається в вас.
Ми мусимо виконувати діла Того, Хто послав Мене, аж поки є день. Надхо́дить он ніч, коли жоден нічо́го не зможе виконувати.
І намага́лись схопи́ти Його, але́ побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.
А первосвященики та фарисеї нака́за дали́: як дізнається хто, де Він перебува́тиме, нехай донесе, — щоб схопи́ти Його.
Чи Бог ми́лувати позабу́в? Чи гнівом замкнув Він Своє милосе́рдя? Се́ла.