Євангелія від Івана 5:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
thirty and eight years--but not all that time at the pool. This was probably the most pitiable of all the cases, and therefore selected.
Відкрити джерело ↗We have in the gospels a faithful record of all that Jesus began both to do and to teach, Act 1:1. These two are interwoven, because what he taught explained what he did, and what he did confirmed what he taught. Accordingly, we have in this chapter a miracle and a sermon. I. The miracle was the cure of an impotent man that had been diseased thirty-eight years, with the circumstances of that cure (v. 1-16). II. The sermon was Christ's vindication of himself before the sanhedrim, when he was prosecuted as a criminal for healing the man on the sabbath day, in which, 1. He asserts his authority as Messiah, and Mediator between God and man (Joh 5:17-29). 2. He proves it by the testimony of his Father, of John Baptist, of his miracles, and of the scriptures of the Old Testament, and condemns the Jews for their unbelief (v. 30-47).
Відкрити джерело ↗5:5 No social program helped this man, who had been ill for thirty-eight years. Hygiene and mobility were impossible, and he likely begged for a living from people who came to use the pool (see 5:7). His situation seemed hopeless.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І не́сено там чоловіка одно́го, що кривий був з утро́би своєї матері. Його садови́ли щоденно в воро́тях храму, що Красними звалися, просити ми́лостині від тих, хто до храму йшов.
А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́, що ніхто вздорови́ти не міг її,
І Він запитав його ба́тька: „Як давно́ йому сталося це?“ Той сказав: „Із дити́нства.
Чи ж цю дочку́ Авраамову, яку сатана був зв'язав вісімнадцять ось ро́ків, не належить звільни́ти її суботнього дня від цих пут?“
А в Лі́стрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніко́ли ходити не міг.
А коли Він прохо́див, побачив чоловіка, що сліпим був з наро́дження.
Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“
Знайшов же він там чоловіка одно́го, на йме́ння Ене́й, що на ліжку лежав вісім років, — він розсла́блений був.
Бо ро́ків більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоро́влення.
Але я́к тепер бачить, — не знаємо, або хто йому очі відкрив, — ми не відаємо. Поспитайте його, — він дорослий, хай сам скаже про себе“.