Євангелія від Івана 5:44
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
How can ye believe, &c.--(See on Joh 5:40-41). The "will not" of Joh 5:40, and "cannot" here are just different features of the same awful state of the human heart.
Відкрити джерело ↗We have in the gospels a faithful record of all that Jesus began both to do and to teach, Act 1:1. These two are interwoven, because what he taught explained what he did, and what he did confirmed what he taught. Accordingly, we have in this chapter a miracle and a sermon. I. The miracle was the cure of an impotent man that had been diseased thirty-eight years, with the circumstances of that cure (v. 1-16). II. The sermon was Christ's vindication of himself before the sanhedrim, when he was prosecuted as a criminal for healing the man on the sabbath day, in which, 1. He asserts his authority as Messiah, and Mediator between God and man (Joh 5:17-29). 2. He proves it by the testimony of his Father, of John Baptist, of his miracles, and of the scriptures of the Old Testament, and condemns the Jews for their unbelief (v. 30-47).
Відкрити джерело ↗5:44 The Jewish leaders pursued honor and prestige from each other. They loved religious life, but they had forgotten to love God. This hypocrisy made them liable to judgment (5:45-46).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо любили вони славу людську більше, аніж славу Божу.
але той, що є юдей потаємно, духо́во, і обрі́зання — серця духом, а не за буквою; і йому похвала́ не від людей, а від Бога.
Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.
Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомі́лля свої розширяють, і здовжують ки́тиці.
щоб досвідчення вашої віри було дорогоцінніше за золото, яке гине, хоч і огнем випробо́вується, на похвалу́, і честь, і славу при з'я́вленні Ісуса Христа.
Тому́ то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть знева́жені!
тим, хто витривалістю в добрім ділі шукає слави, і чести, і нетління, — життя вічне,
Та сказав Господь до мого батька Давида: За те, що на твоє́му серці було збудувати храм для Ймення Мого, ти зробив добре, що було тобі на серці.
І відказав він йому: „Гаразд, рабе добрий! Ти в мало́му був вірний, — володій десятьма́ містами“.
Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.