Євангелія від Івана 4:9
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“ Бо юдеї не сходяться із самарянами.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
How is it that thou--not altogether refusing, yet wondering at so unusual a request from a Jew, as His dress and dialect would at once discover Him to be, to a Samaritan. for, &c.--It is this national antipathy that gives point to the parable of the good Samaritan (Luk 10:30-37), and the thankfulness of the Samaritan leper (Luk 17:16, Luk 17:18).
Відкрити джерело ↗It was, more than any thing else, the glory of the land of Israel, that it was Emmanuel's land (Isa 8:8), not only the place of his birth, but the scene of his preaching and miracles. This land in our Saviour's time was divided into three parts: Judea in the south, Galilee in the north, and Samaria lying between them. Now, in this chapter, we have Christ in each of these three parts of that land. I. Departing out of Judea (Joh 4:1-3). II. Passing through Samaria, which, though a visit in transitu, here takes up most room. 1. His coming into Samaria (Joh 4:4-6). 2. His discourse with the Samaritan woman at a well (v. 7-26). 3. The notice which the woman gave of him to the city (Joh 4:27-30). 4. Christ's talk with his disciples in the meantime (Joh 4:31-38). 5. The good effect of this among the Samaritans (Joh 4:39-42). III. We find him residing for some time in Galilee (Joh 4:43-46), and his curing a nobleman's son there, that was at death's door (Joh 4:46-54).
Відкрити джерело ↗4:9 The woman was surprised because social taboos would keep a Jewish teacher like Jesus from speaking to her (4:18). However, Jesus did not let social taboos constrain him from giving her what she truly needed.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
і промовив до них: „Ви знаєте, що не вільно юдеєві приставати й прихо́дити до чужани́ці. Та відкрив мені Бог, щоб я жодну люди́ну не мав за огидну чи то за нечисту.
Цих Дванадцятьо́х Ісус вислав, і їм наказав, промовляючи: „На путь до поган не ходіть, і до самаря́нського міста не входьте,
Відізвались юдеї й сказали Йому́: „Чи ж не добре ми кажемо, що Ти самаряни́н і де́мона маєш?“
Та ви при́ймете силу, як Дух Святий злине на вас, і Моїми ви свідками бу́дете в Єрусалимі, і в усій Юдеї та в Самарії, та аж до останнього кра́ю землі“.
Прохо́див же там якийсь самаряни́н, та й натра́пив на нього, і, побачивши, змилосе́рдився.
І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“