Євангелія від Івана 21:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ісус каже до учнів: „Ідіть, сні́дайте!“ А з учнів ніхто не нава́жився спитати Його: „Хто Ти такий?“ Бо знали вони, що Госпо́дь то.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
none . . . durst ask him, Who art thou, knowing it was the Lord--implying that they would have liked Him just to say, "It is I"; but having such convincing evidence they were afraid of being "upbraided for their unbelief and hardness of heart" if they ventured to put the question.
Відкрити джерело ↗The evangelist seemed to have concluded his history with the foregoing chapter; but (as St. Paul sometimes in his epistles), new matter occurring, he begins again. He had said that there were many other signs which Jesus did for the proof of his resurrection. And in this chapter he mentions one of these many, which was Christ's appearance to some of his disciples at the sea of Tiberias, in which we have an account, I. How he discovered himself to them as they were fishing, filled their net, and then very familiarly came and dined with them upon what they had caught (Joh 21:1-14). II. What discourse he had with Peter after dinner, 1. Concerning himself (Joh 21:15-19). 2. Concerning John (Joh 21:20-23). III. The solemn conclusion of this gospel (Joh 21:24, Joh 21:25). It is strange that any should suppose that this chapter was added by some other hand, when it is expressly said (Joh 21:24) that the disciple whom Jesus loved is he which testifieth of these things.
Відкрити джерело ↗21:12-13 None of the disciples dared to ask him, “Who are you?” Jesus’ resurrected appearance was different. His offer of fish and bread removed all uncertainties (cp. 6:11; Luke 24:30).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
не всьому наро́дові, але наперед Богом вибраним свідкам, нам, що з Ним їли й пили, як воскрес Він із мертвих.
Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: „Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: „Незаба́ром, — і вже Мене бачити не будете ви, і знов незаба́ром — і Мене ви побачите“?
Проте́ не зрозуміли вони цього слова, було бо закрите від них, щоб його не збагнули, та боялись Його запита́ти про це слово.
Як вони вже посні́дали, то Ісус промовляє до Си́мона Петра: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи ти лю́биш мене́ бі́льше цих?“ Той каже Йому́: „Так, Го́споди, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє йому: „Паси ягнята Мої!“
Вони ж не зрозуміли цього сло́ва, та боялись Його запитати.
І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“ або: „Про що з нею гово́риш?“