Євангелія від Івана 1:47
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ісус, угледівши Натанаїла, що до Нього Йде, говорить про нього: „Ото справді ізра́їльтянин, що немає в нім пі́дступу!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
an Israelite indeed . . . no guile--not only no hypocrite, but with a guileless simplicity not always found even in God's own people, ready to follow wherever truth might lead him, saying, Samuel-like, "Speak, Lord, for Thy servant heareth" (Sa1 3:10).
Відкрити джерело ↗The scope and design of this chapter is to confirm our faith in Christ as the eternal Son of God, and the true Messiah and Saviour of the world, that we may be brought to receive him, and rely upon him, as our Prophet, Priest, and King, and to give up ourselves to be ruled, and taught, and saved by him. In order to this, we have here, I. An account given of him by the inspired penman himself, fairly laying down, in the beginning, what he designed his whole book should be the proof of (Joh 1:1-5); and again (Joh 1:10-14); and again, (Joh 1:16-18). II. The testimony of John Baptist concerning him (Joh 1:6-9, and Joh 1:15); but most fully and particularly (v. 19-37). III. His own manifestation of himself to Andrew and Peter (Joh 1:38-42), to Philip and Nathanael (Joh 1:43-51).
Відкрити джерело ↗1:47 Jesus referred to Nathanael as a man of complete integrity, contrasting him with Jacob, the scheming, deceitful patriarch whom God renamed Israel (see Gen 25:27-34; 27:1-36; 32:22-32). It is as though Nathanael embodied God’s ideal for Israel.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
не знайшлося бо пі́дступу в їхніх уста́х, бо вони непорочні!
Хваліть Господа гу́слами, співайте Йому з десятистру́нною а́рфою,
На́що, Боже, наза́вжди Ти нас опусти́в, чогорозпали́вся Твій гнів на отару Твого пасови́ська?
вони ізра́їльтяни, що їм належить сині́вство, і слава, і заповіти, і законода́вство, і богослужба, і обі́тниці,
Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,
Сказали вони Йому в відповідь: „Наш отець — Авраам“. Відказав їм Ісус: „Коли б ви Авраамові діти були, то чинили б діла́ Авраамові.
Тож промовив Ісус до юдеїв, що в Нього ввірували: „Як у слові Моїм позоста́нетеся, тоді справді Моїми у́чнями бу́дете,
„Не вчинив Він гріха, і не знайшлося в устах Його пі́дступу!“
Отож, відкладіть усяку зло́бу, і всякий пі́дступ, і лицемірство, і заздрість, і всякі обмови,
Бо обрі́зання — то ми, що слу́жимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,