Євангелія від Івана 1:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
До свого Воно прибуло́, — та свої відцура́лись Його.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
his own--"His own" (property or possession), for the word is in the neuter gender. It means His own land, city, temple, Messianic rights and possessions. and his own--"His own (people)"; for now the word is masculine. It means the Jews, as the "peculiar people." Both they and their land, with all that this included, were "HIS OWN," not so much as part of "the world which was made by Him," but as "THE HEIR" of the inheritance (Luk 20:14; see also on Mat 22:1). received him not--nationally, as God's chosen witnesses.
Відкрити джерело ↗The scope and design of this chapter is to confirm our faith in Christ as the eternal Son of God, and the true Messiah and Saviour of the world, that we may be brought to receive him, and rely upon him, as our Prophet, Priest, and King, and to give up ourselves to be ruled, and taught, and saved by him. In order to this, we have here, I. An account given of him by the inspired penman himself, fairly laying down, in the beginning, what he designed his whole book should be the proof of (Joh 1:1-5); and again (Joh 1:10-14); and again, (Joh 1:16-18). II. The testimony of John Baptist concerning him (Joh 1:6-9, and Joh 1:15); but most fully and particularly (v. 19-37). III. His own manifestation of himself to Andrew and Peter (Joh 1:38-42), to Philip and Nathanael (Joh 1:43-51).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Та його громадяни його нена́виділи, і послали посланців услід за ним, кажучи: „Не хочемо, щоб він був над нами царем“.
і що бачив і чув, те Він свідчить, — та свідо́цтва Його не приймає ніхто.
А Він відповів і сказав: „Я по́сланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого“.
Кажу́ ж, що Христос для обрі́заних став за слу́жку ради Божої правди, щоб отцям потвердити обі́тниці,
Тоді Павло та Варнава мужньо промовили: „До вас перших потрібно було говорить Слово Боже; та коли ви його відкидаєте, а себе вважаєте за недостойних вічного життя, то ось до поган ми зверта́ємось.
що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь.
Мужі-браття, сини роду Авраамового, та хто богобоя́зний із вас! Для вас було по́слане слово спасі́ння цього́.
Як настало ж ви́повнення ча́су, Бог послав Свого Сина, що родився від жони, та став під Зако́ном,
Кажу́ правду в Христі, не обманюю, як сві́дчить мені моє сумлі́ння через Духа Святого,