Євангелія від Івана 18:32
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
щоб збулося Ісусове слово, що його Він прорік, зазначаючи, якою то смертю Він має померти.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
That the saying . . . might be fulfilled which he spake, signifying what death he should die--that is, by crucifixion (Joh 12:32-33; Mat 20:19); which being a Roman mode of execution, could only be carried into effect by order of the governor. (The Jewish mode in such cases as this was by stoning).
Відкрити джерело ↗Hitherto this evangelist has recorded little of the history of Christ, only so far as was requisite to introduce his discourses; but now that the time drew nigh that Jesus must die he is very particular in relating the circumstances of his sufferings, and some which the others had omitted, especially his sayings. So far were his followers from being ashamed of his cross, or endeavouring to conceal it, that this was what, both by word and writing, they were most industrious to proclaim, and gloried in it. This chapter relates, I. How Christ was arrested in the garden and surrendered himself a prisoner (Joh 18:1-12). II. How he was abused in the high priest's court, and how Peter, in the meantime, denied him (Joh 18:13-27). III. How he was prosecuted before Pilate, and examined by him, and put in election with Barabbas for the favour of the people, and lost it (Joh 18:28-40).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І, як Мойсей підні́с змі́я в пустині, так мусить піднесений бути й Син Лю́дський,
І поганам Його вони видадуть — на нару́гу та на катува́ння, і на розп'яття́, — але третього дня Він воскресне!“
„Ви знаєте, що через два дні буде Па́сха, — і Лю́дський Син буде виданий на розп'я́ття“.
то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений — Боже прокляття, і ти не занечи́стиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док.
Тож Ісус їм сказав: „Коли ви піді́ймете Лю́дського Сина, тоді зрозумієте, що то Я, і що Сам Я від Себе нічого не ді́ю, але те говорю́, як Отець Мій Мене був навчив.
„Оце в Єрусали́м ми йдемо́, і первосвященикам і книжникам ви́даний буде Син Лю́дський, і засудять на смерть Його, і поганам Його видадуть,
Христос відкупив нас від прокля́ття Зако́ну, ставши прокля́ттям за нас, бо написано: „Прокля́тий усякий, хто ви́сить на дереві“,
І побивали камінням Степа́на, що молився й казав: „Господи Ісусе, — прийми духа мого!“
Юдеї Йому відказали: „Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши люди́ною, за Бога Себе видаєш“.
Знов каміння схопи́ли юдеї, щоб укаменува́ти Його.