Євангелія від Івана 17:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
they . . . have known surely that I came out from thee--(See on Joh 16:29; Joh 16:31).
Відкрити джерело ↗This chapter is a prayer, it is the Lord's prayer, the Lord Christ's prayer. There was one Lord's prayer which he taught us to pray, and did not pray himself, for he needed not to pray for the forgiveness of sin; but this was properly and peculiarly his, and suited him only as a Mediator, and is a sample of his intercession, and yet is of use to us both for instruction and encouragement in prayer. Observe, I. The circumstances of the prayer (Joh 17:1). II. The prayer itself. 1. He prays for himself (Joh 17:1-5). 2. He prays for those that are his. And in this see, (1.) The general pleas with which he introduces his petitions for them (Joh 17:6-10). (2.) The particular petitions he puts up for them [1.] That they might be kept (Joh 17:11-16). [2.] That they might be sanctified (Joh 17:17-19). [3.] That they might be united (Joh 17:11 and Joh 17:20-23). [4.] That they might be glorified (Joh 17:24-26).
Відкрити джерело ↗17:8 Jesus revealed himself widely to the world. Those who embraced his message became children of God (1:12; 11:52), and he revealed God’s word to them.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Я їм дав Твоє слово, але світ їх знена́видів, бо вони не від світу, як і Я не від світу.
Я вже більше не бу́ду раба́ми вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав дру́зями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.
Тепер ві́даємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!“
Тому́ то й ми дякуємо Богові безпереста́нку, що, прийнявши почуте від нас Сло́во Боже, прийняли́ ви не як слово лю́дське, але — як правдиво то є — Слово Боже, що й діє в вас, віруючих.
бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.
Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, — то Він Мені заповідь дав, що́ Я маю казати та що́ говорити.
А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.
щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
І ми бачили й сві́дчимо, що Отець послав Сина Спасителем світу.
щоб прийняти напоу́млення мудрости, праведности, і пра́ва й простоти,