Євангелія від Івана 17:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Усе бо Моє — то Твоє, а Твоє — то Моє, і просла́вивсь Я в них.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
all mine are thine, and thine are mine--literally, "All My things are Thine and Thy things are Mine." (On this use of the neuter gender, see on Joh 6:37-40). Absolute COMMUNITY OF PROPERTY between the Father and the Son is here expressed as nakedly as words can do it. (See on Joh 17:5).
Відкрити джерело ↗This chapter is a prayer, it is the Lord's prayer, the Lord Christ's prayer. There was one Lord's prayer which he taught us to pray, and did not pray himself, for he needed not to pray for the forgiveness of sin; but this was properly and peculiarly his, and suited him only as a Mediator, and is a sample of his intercession, and yet is of use to us both for instruction and encouragement in prayer. Observe, I. The circumstances of the prayer (Joh 17:1). II. The prayer itself. 1. He prays for himself (Joh 17:1-5). 2. He prays for those that are his. And in this see, (1.) The general pleas with which he introduces his petitions for them (Joh 17:6-10). (2.) The particular petitions he puts up for them [1.] That they might be kept (Joh 17:11-16). [2.] That they might be sanctified (Joh 17:17-19). [3.] That they might be united (Joh 17:11 and Joh 17:20-23). [4.] That they might be glorified (Joh 17:24-26).
Відкрити джерело ↗17:10 Just as the Son brings glory to the Father (17:1, 4-5), the disciples bring the Son glory (17:22). The love and obedience that brought glory to God in Jesus’ life become features of his disciples’ lives.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Я й Отець — Ми одне!“
Але ви — ви́браний рід, свяще́нство царське́, наро́д святий, люд власности Божої, щоб звіщали чесно́ти Того, Хто покликав вас із те́мряви до дивного світла Свого́,
як Він при́йде того дня просла́витися в Своїх святих, і стати дивним у всіх віруючих, бо сві́дчення наше знайшло віру між вами.
бо в Ньому тілесно живе вся повнота́ Божества́.
через чека́ння й надію мою, що я ні в чо́му не бу́ду посоро́млений, але ці́лою сміли́вістю, як за́вжди, так і тепер Христос буде звели́чений у тілі моїм, чи то життям, чи то смертю.
щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.
щоб просла́вилося Ім'я́ Господа нашого Ісуса в вас, а ви в Ньому, за благода́ттю Бога нашого й Господа Ісуса Христа.
Як почув же Ісус, то промовив: „Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, — щоб Син Божий прославився нею“.
І це стало відо́ме юдеям та ге́лленам, усім, що в Ефесі замешкують, — і о́страх напав на всіх їх, і сла́вилося Ім'я́ Господа Ісуса.
І сла́вили Бога вони через мене!