Євангелія від Івана 16:32
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ото настає́ година, і вже настала, що ви розпоро́шитесь кожен у власне своє, а Мене ви Само́го покинете. Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
DISCOURSE AT THE SUPPER TABLE CONCLUDED. (John 16:1-33) These things have I spoken unto you, that ye should not be offended--both the warnings and the encouragements just given.
Відкрити джерело ↗Among other glorious things God hath spoken of himself this is one, I wound, and I heal, Deu. 32, 39. Christ's discourse in this chapter, which continues and concludes his farewell sermon to his disciples, does so. I. Here are wounding words in the notice he gives them of the troubles that were before them (Joh 16:1-6). II. Here are healing words in the comforts he administers to them for their support under those troubles, which are five: - 1. That he would send them the Comforter (Joh 16:7-15). 2. That he would visit them again at his resurrection (Joh 16:16-22). 3. That he would secure to them an answer of peace to all their prayers (Joh 16:23-27). 4. That he was now but returning to his Father (Joh 16:28-32). 5. That, whatever troubles they might meet with in this world, by virtue of his victory over it they should be sure of peace in him (Joh 16:33).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
О ме́чу, збудися на Мого па́стиря та на мужа, Мого това́риша, каже Госпо́дь Савао́т! Удар па́стиря — і розпоро́шаться ві́вці, і Я оберну́ на мали́х Свою ру́ку.
Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви через Мене споку́ситеся ночі цієї. Бо написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці отари“.
А Той, Хто послав Мене, перебува́є зо Мною; Отець не зоставив Само́го Мене, бо Я за́вжди чиню́, що Йому до вподо́би“.
Промовляє тоді їм Ісус: „Усі ви споку́ситесь ночі цієї, як написано: „Уражу́ Па́стиря, — і розпоро́шаться вівці!“
А коли Я суджу́, то правдивий Мій суд, бо не Сам Я, а Я та Отець, що послав Він Мене!
Це ж сталось усе, щоб збулися писа́ння пророків“. Усі учні тоді залишили Його й повтікали.
Тоді всі полиши́ли Його й повтікали.
Оце все Я в при́тчах до вас говорив. Настає́ година, коли при́тчами Я вже не бу́ду до вас промовляти, але явно звіщу́ про Отця вам.
Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.
І учні верну́лися знову до се́бе.