Євангелія від Івана 14:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Коли б то були ви пізна́ли Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепе́р Його знаєте ви, і Його бачили“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
from henceforth--now, or from this time, understand.
Відкрити джерело ↗This chapter is a continuation of Christ's discourse with his disciples after supper. When he had convicted and discarded Judas, he set himself to comfort the rest, who were full of sorrow upon what he had said of leaving them, and a great many good words and comfortable words he here speaks to them. The discourse in interlocutory; as Peter in the foregoing chapter, so Thomas, and Philip, and Jude, in this interposed their thoughts upon what he said, according to the liberty he was pleased to allow them. Free conferences are as instructive as solemn speeches, and more so. The general scope of this chapter is in the first verse; it is designed to keep trouble from their hearts; now in order to this they must believe: and let them consider, I. Heaven as their everlasting rest (Joh 14:2, Joh 14:3). II. Christ himself as their way (Joh 14:4-11). III. The great power they shall be clothed with by the prevalency of their prayers (Joh 14:12-14). IV. The coming of another comforter (Joh 14:15-17). V. The fellowship and communion that should be between him and them after his departure (Joh 14:18-24). VI. The instructions which the Holy Ghost should give them (Joh 14:25, Joh 14:26). VII. The peace Christ bequeathed to them (Joh 14:27). VII. Christ's own cheerfulness in his departure (Joh 14:28-31). And this which he said to them is designed for the comfort of all his faithful followers.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.
Передав Мені все Мій Отець. І не знає ніхто, хто є Син, — тільки Отець, і хто Отець — тільки Син, та кому Син захоче відкрити“.
бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.
Я Ім'я́ Твоє виявив лю́дям, що Мені Ти із світу їх дав. Твоїми були вони, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли́ Твоє слово.
Пишу́ вам, батьки, бо ви пізнали Того, Хто від поча́тку. Пишу́ вам, юнаки́, бо перемогли ви лукавого.
Бо Бог, що звелів був світлу зася́яти з те́мряви, у серцях наших зася́яв, щоб просвітити нам знання́ слави Божої — в Особі Христовій.
Я ж Ім'я Твоє́ їм об'явив й об'явля́тиму, щоб любов, що Ти нею Мене полюбив, була́ в них, а Я в них!“
щоб були всі одно: як Ти, Отче, в Мені, а Я — у Тобі, щоб одно́ були в Нас і вони, — щоб увірував світ, що Мене Ти послав.
Я — у них, а Ти — у Мені, щоб були́ досконалі в одно, і щоб пізнав світ, що послав Мене Ти, і що їх полюбив Ти, як Мене полюбив.
А це́ вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.