Євангелія від Івана 13:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
began to wash--proceeded to wash. Beyond all doubt the feet of Judas were washed, as of all the rest.
Відкрити джерело ↗Our Saviour having finished his public discourses, in which he "endured the contradiction of sinners," now applies himself to a private conversation with his friends, in which he designed the consolation of saints. Henceforward we have an account of what passed between him and his disciples, who were to be entrusted with the affairs of his household, when he was gone into a far country; the necessary instructions and comforts he furnished them with. His hour being at hand, he applies himself to set his house in order. In this chapter I. He washes his disciples' feet (v. 1-17). II. He foretels who should betray him (Joh 13:18-30). III. He instructs them in the great doctrine of his own death, and the great duty of brotherly love (Joh 13:31-35). IV. He foretels Peter's denying him (Joh 13:36-38).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І, оберну́вшись до жінки, Він промовив до Си́мона: „Чи ти бачиш цю жінку? Я прибув у твій дім, — ти на ноги Мої не подав і води, а вона окропи́ла слізьми́ Мої ноги й обтерла воло́ссям своїм.
як прийшов був ідуме́янин Доеґ та й Саулові був оповів, і до нього сказав: „Давид увійшов до дому Ахіме́леха“.
засвідчену в добрих ділах, якщо дітей ви́ховала, якщо подорожніх приймала, якщо но́ги святим умивала, якщо помагала обездо́леним, якщо всякий добрий учинок виконувала.
та й промовив: „Ось, панове мої, зайдіть до дому вашого раба, і переночуйте, і помийте ноги свої, а рано встанете й пі́дете на дорогу свою“. А вони відказали: „Ні, бо будемо ми ночувати на вулиці“.
Принесуть трохи води, — і ноги Свої помийте, і спочиньте під деревом.
щоб її освятити, очистивши водяним ку́пелем у слові,
то приступі́мо з щирим серцем, у повноті́ віри, окропи́вши серця́ від сумління лукавого та обмивши тіла́ чистою водою!
А тепер чого гаєшся? Уставай й охристися, і обмий гріхи свої, прикликавши Ймення Його!“
І такими були́ дехто з вас, але ви обмились, але́ освятились, але́ виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.
А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: „Ось твоя служни́ця готова стати невільницею, щоб мити но́ги рабів пана мого!“