Євангелія від Івана 13:20
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
He that receiveth whomsoever I send, receiveth me, &c.--(See on Mat 10:40). The connection here seems to be that despite the dishonor done to Him by Judas, and similar treatment awaiting themselves, they were to be cheered by the assurance that their office, even as His own, was divine.
Відкрити джерело ↗Our Saviour having finished his public discourses, in which he "endured the contradiction of sinners," now applies himself to a private conversation with his friends, in which he designed the consolation of saints. Henceforward we have an account of what passed between him and his disciples, who were to be entrusted with the affairs of his household, when he was gone into a far country; the necessary instructions and comforts he furnished them with. His hour being at hand, he applies himself to set his house in order. In this chapter I. He washes his disciples' feet (v. 1-17). II. He foretels who should betray him (Joh 13:18-30). III. He instructs them in the great doctrine of his own death, and the great duty of brotherly love (Joh 13:31-35). IV. He foretels Peter's denying him (Joh 13:36-38).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Хто слухає вас — Мене слухає, хто ж погорджує вами — погорджує Мною, хто ж погорджує Мною — погорджує Тим, Хто послав Мене“.
І промовив до них: „Як хто при́йме дитину оцю в Ім'я́ Моє, Мене він приймає, а як хто Мене при́йме, приймає Того, Хто послав Мене. Хто бо найменший між вами всіма́, — той великий!“
„Коли хто в Ім'я́ Моє при́йме одне з дітей таких, той приймає Мене. Хто ж приймає Мене, — не Мене він приймає, а Того, Хто послав Мене!“
Цар відповість і промовить до них: „Поправді кажу́ вам: що́ тільки вчинили ви одно́му з найменших братів Моїх цих, — те Мені ви вчинили“.
ви ж моєю спокусою в тілі моїм не пого́рдували, і мене не відкинули, але, немов а́нгола Божого, ви прийняли́ мене, як Христа Ісуса!
Отже, як ви прийняли́ були Христа Ісуса Господа, так і в Ньому ходіть,
Отож, хто оце відкида́є, зневажає не люди́ну, а Бога, що нам також дав Свого Духа Святого.