Поглиблений розбір

Євангелія від Івана 12:49

Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →

Бо від Себе Я не говорив, а Отець, що послав Мене, — то Він Мені заповідь дав, що́ Я маю казати та що́ говорити.

Коментарі

Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.

Jamieson-Fausset-Brownвірш 49

THE ANOINTING AT BETHANY. (Joh 12:1-11) six days before the passover--that is, on the sixth day before it; probably after sunset on Friday evening, or the commencement of the Jewish sabbath preceding the passover.

Відкрити джерело ↗
Matthew Henry Bible Commentaryвірш 49

It was a melancholy account which we had in the close of the foregoing chapter of the dishonour done to our Lord Jesus, when the scribes and Pharisees proclaimed him a traitor to their church, and put upon him all the marks of ignominy they could: but the story of this chapter balances that, by giving us an account of the honour done to the Redeemer, notwithstanding all that reproach thrown upon him. Thus the one was set over against the other. Let us see what honours were heaped on the head of the Lord Jesus, even in the depths of his humiliation. I. Mary did him honour, by anointing his feet at the supper in Bethany (Joh 12:1-11). II. The common people did him honour, with their acclamations of joy, when he rode in triumph into Jerusalem (Joh 12:12-19). III. The Greeks did him honour, by enquiring after him with a longing desire to see him (Joh 12:20-26). IV. God the Father did him honour, by a voice from heaven, bearing testimony to him (Joh 12:27-36). V. He had honour done him by the Old Testament prophets, who foretold the infidelity of those that heard the report of him (Joh 12:37-41). VI. He had honour done him by some of the chief rulers, whose consciences witnessed for him, though they had not courage to own it (Joh 12:42, Joh 12:43. VII. He claimed honour to himself, by asserting his divine mission, and the account he gave of his errand into the world (Joh 12:44-50).

Відкрити джерело ↗
Tyndale Open Study Notesвірш 49

12:49-50 The greatest error is for people to see the light and reject it, thinking it has no connection with the Father who sent the light.

Відкрити джерело ↗

Перехресні посилання

Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.

Євангелія від Івана 14:10ранг 18

Чи не віруєш ти, що Я — в Отці, а Отець — у Мені? Слова́, що Я вам говорю́, говорю не від Се́бе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.

Євангелія від Івана 8:26ранг 17

Я маю багато про вас говорити й судити; правдивий же Той, Хто послав Мене, і Я світові те говорю́, що від Нього почув“.

Євангелія від Івана 5:30ранг 17

Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

Євангелія від Івана 17:8ранг 16

бо слова́, що дав Ти Мені, Я їм передав, — і вони прийняли й зрозуміли правдиво, що Я вийшов від Тебе, і ввірували, що послав Ти Мене.

Повторення Закону 18:18ранг 13

Поставлю Пророка для них з-поміж їхніх братів, Такого, як ти, і дам Я слова Свої в у́ста Його, і Він їм говоритиме все, що Я накажу.

Євангелія від Івана 14:31ранг 12

та щоб світ зрозумів, що люблю́ Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю́. Уставайте, — ходім звідсіля́!

Євангелія від Івана 15:15ранг 10

Я вже більше не бу́ду раба́ми вас звати, бо не відає раб, що пан його чинить. А вас назвав дру́зями Я, бо Я вам об'явив усе те, що почув від Мого Отця.

Євангелія від Івана 8:42ранг 9

А Ісус їм сказав: „Якби Бог був Отець ваш, — ви б любили Мене, бо від Бога Я вийшов і прийшов, — не від Себе ж Самого прийшов Я, а Мене Він послав.

Євангелія від Івана 3:11ранг 8

Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а сві́дчимо про те, що́ ми бачили, але сві́дчення нашого ви не приймаєте.

Євангелія від Івана 3:32ранг 8

і що бачив і чув, те Він свідчить, — та свідо́цтва Його не приймає ніхто.

Твої роздуми