Євангелія від Івана 12:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
то взяли́ вони па́льмове ві́ття, і вийшли назу́стріч Йому та й кричали: „Оса́нна! Благослове́нний, хто йде у Господнє Ім'я́! Цар Ізраїлів!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
THE ANOINTING AT BETHANY. (Joh 12:1-11) six days before the passover--that is, on the sixth day before it; probably after sunset on Friday evening, or the commencement of the Jewish sabbath preceding the passover.
Відкрити джерело ↗It was a melancholy account which we had in the close of the foregoing chapter of the dishonour done to our Lord Jesus, when the scribes and Pharisees proclaimed him a traitor to their church, and put upon him all the marks of ignominy they could: but the story of this chapter balances that, by giving us an account of the honour done to the Redeemer, notwithstanding all that reproach thrown upon him. Thus the one was set over against the other. Let us see what honours were heaped on the head of the Lord Jesus, even in the depths of his humiliation. I. Mary did him honour, by anointing his feet at the supper in Bethany (Joh 12:1-11). II. The common people did him honour, with their acclamations of joy, when he rode in triumph into Jerusalem (Joh 12:12-19). III. The Greeks did him honour, by enquiring after him with a longing desire to see him (Joh 12:20-26). IV. God the Father did him honour, by a voice from heaven, bearing testimony to him (Joh 12:27-36). V. He had honour done him by the Old Testament prophets, who foretold the infidelity of those that heard the report of him (Joh 12:37-41). VI. He had honour done him by some of the chief rulers, whose consciences witnessed for him, though they had not courage to own it (Joh 12:42, Joh 12:43. VII. He claimed honour to himself, by asserting his divine mission, and the account he gave of his errand into the world (Joh 12:44-50).
Відкрити джерело ↗12:13 palm branches: The date palm was a celebratory symbol of Jewish nationalism. • meet him: The Greek word commonly describes crowds greeting a returning, triumphant king. • Blessings on the one: The crowd quoted Ps 118:25-26, with a greeting for those who came to Jerusalem. The phrase Hail to the King of Israel is not in the psalm (but see Zeph 3:15). Although the people saw Jesus as a national political liberator, he rejected this role (John 6:15).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І співали вони пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: „Великі та дивні діла Твої, о Господи, Боже Вседержи́телю! Справедливі й правдиві дороги Твої, о Ца́рю святих!
Пото́му я глянув, — і ось на́товп великий, що його зрахувати не може ніхто, з усякого люду, і племе́н, і наро́дів, і язи́ків, стояв перед престолом і перед Агнцем, зодя́гнені в білу одежу, а в їхніх руках було па́льмове ві́ття.
Пото́му Ізраїлеві сини наве́рнуться, і будуть шукати Господа, Бога свого, та царя свого Давида, і за останніх днів з тремтінням обе́рнуться до Господа та до Його добра́.
Відповів Йому Натанаїл: „Учителю, Ти — Син Божий, Ти — Цар Ізраїлі́в!“
Говорю́ бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: „Благословенний, Хто йде у Господнє їм'я́!“
Відкинув Господь твої при́суди, усунув у кут твого ворога! Серед тебе Господь, царь Ізраїлів, — уже ти не бу́деш боятися зла!
Та вони закричали: „Геть, геть із Ним! Розіпни́ Його!“ Пилат каже до них: „Царя вашого маю розп'я́сти?“ Первосвященики відповіли: „Ми не маєм царя, окрім ке́саря!“
I Він має на шаті й на сте́гнах Своїх написане ймення: „Цар над царями, і Господь над панами“.
І ві́зьмете собі першого дня пло́ду гарного дерева, па́льмові віття, і галу́зку многолистого дерева та припото́чних топо́ль, — і будете весели́тися перед лицем Господа, Бога вашого, сім день.
„Не бійся, до́чко Сіонська! Ото Цар твій іде, сидячи́ на ослі молодому!“