Євангелія від Луки 9:47
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А Ісус, думку серця їх знавши, узяв дитину, і поставив її біля Себе.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
MISSION OF THE TWELVE APOSTLES. (Luk 9:1-6) power and authority--He both qualified and authorized them.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The commission Christ gave to his twelve apostles to go out for some time to preach the gospel, and confirm it by miracles (Luk 9:1-6). II. Herod's terror at the growing greatness of our Lord Jesus (Luk 9:7-9). III. The apostles' return to Christ, his retirement with them into a place of solitude, the great resort of people to them notwithstanding, and his feeding five thousand men with five loaves and two fishes (Luk 9:10-17). IV. His discourse with his disciples concerning himself and his own sufferings for them, and their for him (Luk 9:18-27). V. Christ's transfiguration (Luk 9:28-36). VI. The cure of a lunatic child (Luk 9:37-42). VII. The repeated notice Christ gave his disciples of his approaching sufferings (Luk 9:43-45). VIII. His check to the ambition of his disciples (Luk 9:46-48), and to their monopolizing the power over devils to themselves (Luk 9:49, Luk 9:50). IX. The rebuke he gave them for an over-due resentment of an affront given him by a village of the Samaritans (Luk 9:51-56). X. The answers he gave to several that were inclined to follow him, but not considerately, or not zealously and heartily, so inclined (Luk 9:57-62).
Відкрити джерело ↗9:47 Jesus knew their thoughts: See 5:22; 7:39-40.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тепер ві́даємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!“
Відчувши ж Ісус думки́ їхні, промовив у відповідь їм: „Що́ міркуєте ви в серцях ваших?
а діти її поб'ю́ смертю. І пізнають усі Церкви́, що Я Той, Хто нирки й серця вивіря́є, і Я кожному з вас дам за вчинками вашими.
Браття, не будьте дітьми́ своїм розумом, — будьте в лихо́му дітьми́, а в розумі доскона́лими будьте!
Ви́зволь мене від люди́ни лихо́ї, о Господи, бережи мене від наси́льника,
I немає створі́ння, щоб сховалось перед Ним, але́ все наге́ та відкрите перед очима Його, — Йому дамо звіт!
і потреби не мав, щоб хто сві́дчив Йому про люди́ну, — бо знав Сам, що в люди́ні було.
Ісус же думки́ їхні знав і сказав: „Чого ду́маєте ви лукаве в серцях своїх?“
Утретє Він каже йому́: „Си́моне, сину Йо́нин, — чи кохаєш Мене?“ Засмутився Петро, що спитав його втретє: „Чи кохаєш Мене?“ І він каже Йому: „Ти все ві́даєш, Господи, — ві́даєш Ти, що кохаю Тебе!“ Промовляє до нього Ісус: „Паси вівці Мої!
Я Господь, що досліджує серце, що випробо́вує ни́рки, щоб кожному дати згідно з пу́ттю його, за пло́дом учи́нків його́.