Євангелія від Луки 9:16
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
I Він узяв п'ять хлібі́в та дві риби, споглянув на небо, поблагословив їх, і поламав, і дав учням, щоб клали наро́дові.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
MISSION OF THE TWELVE APOSTLES. (Luk 9:1-6) power and authority--He both qualified and authorized them.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The commission Christ gave to his twelve apostles to go out for some time to preach the gospel, and confirm it by miracles (Luk 9:1-6). II. Herod's terror at the growing greatness of our Lord Jesus (Luk 9:7-9). III. The apostles' return to Christ, his retirement with them into a place of solitude, the great resort of people to them notwithstanding, and his feeding five thousand men with five loaves and two fishes (Luk 9:10-17). IV. His discourse with his disciples concerning himself and his own sufferings for them, and their for him (Luk 9:18-27). V. Christ's transfiguration (Luk 9:28-36). VI. The cure of a lunatic child (Luk 9:37-42). VII. The repeated notice Christ gave his disciples of his approaching sufferings (Luk 9:43-45). VIII. His check to the ambition of his disciples (Luk 9:46-48), and to their monopolizing the power over devils to themselves (Luk 9:49, Luk 9:50). IX. The rebuke he gave them for an over-due resentment of an affront given him by a village of the Samaritans (Luk 9:51-56). X. The answers he gave to several that were inclined to follow him, but not considerately, or not zealously and heartily, so inclined (Luk 9:57-62).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І, звелівши на́товпові посідати на траві, Він узяв п'ятеро хліба й дві рибі, спогля́нув на небо, поблагословив й поламав ті хліби́, і дав учням, а учні наро́дові.
І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав.
І, взявши сім хлібів і риби, віддавши Богу подяку, поламав і дав у́чням Своїм, а учні наро́дові.
А Ісус узяв хліби́, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.
А тим ча́сом із Тіверія́ди припливли́ човни́ інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.
Хто вважає на день, — для Господа вважає, а хто не вважає на день, — для Господа не вважає. Хто їсть, — для Господа їсть, бо дякує Богові. А хто не їсть, — для Господа не їсть, і дякує Богові.
Узявши ж хліб і вчинивши подяку, поламав і дав їм, проказуючи: „Це тіло Моє, що за вас віддається. Це чиніть на спо́мин про Мене!“
А промовивши це, узяв хліб та подякував Богові перед усіма́, і, поламавши, став їсти.
І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“ ; цебто: „Відкрийся!“
Коли я стаю спільником їжі з подякою, чому мене зневажають за те, за що́ дякую я?