Євангелія від Луки 7:41
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І промовив Ісус: „Були два боржники́ в одно́го віри́теля; один був винен п'ятсо́т динаріїв, а другий — п'ятдеся́т.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
CENTURION'S SERVANT HEALED. (Luk 7:1-10) he was worthy--a testimony most precious, coming from those who probably were strangers to the principle from which he acted (Ecc 7:1).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. Christ confirming the doctrine he had preached in the former chapter, with two glorious miracles - the curing of one at a distance, and that was the centurion's servant (Luk 7:1-10), and the raising of one to life that was dead, the widow's son at Nain (Luk 7:11-18). II. Christ confirming the faith of John who was now in prison, and of some of his disciples, by sending him a short account of the miracles he wrought, in answer to a question he received from him (Luk 7:19-23), to which he adds an honourable testimony concerning John, and a just reproof to the men of that generation for the contempt they put upon him and his doctrine (Luk 7:24-35). III. Christ comforting a poor penitent that applied herself to him, all in tears of godly sorrow for sin, assuring her that her sins were pardoned, and justifying himself in the favour he showed her against the cavils of a proud Pharisee (Luk 7:36-50).
Відкрити джерело ↗7:41 500 pieces of silver (denarii) was almost two years’ wages for a day laborer. The poor were often heavily indebted to the wealthy in first-century Galilee.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ось тому говорю́ Я тобі: „Числе́нні гріхи її про́щені, бо багато вона полюбила. Кому́ ж мало прощається, такий мало любить“.
І прости нам довги́ наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим.
А як вийшов той раб, то спіткав він одно́го з своїх співтова́ришів, що був винен йому сто динаріїв. І, схопи́вши його, він душив та казав: „Віддай, що ти винен!“
Зако́н же прийшов, щоб збільши́вся пере́ступ. А де збільши́вся гріх, там зарясніла благодать,
І прости нам наші гріхи́, бо й самі ми прощаємо кожному боржнико́ві нашому. І не введи нас у випробо́вування, але визволи нас від лукавого!“
бо всі згрішили, і позбавлені Божої слави,
Хто ж не знав, а вчинив каригі́дне, буде мало він битий. Тож від кожного, кому да́но багато, багато від нього й жадатимуть. А кому багато пові́рено, від того ще більше жадатимуть.
„Наш ба́тько помер у пустині, і він не був серед громади змо́вників на Господа в Кореєвій громаді, бо він помер за свій гріх, а синів він не мав.
Так говорить Госпо́дь: Де вашої матері лист розводо́вий, з яким Я її відпусти́в? Або хто є з Моїх боргува́льників, якому Я вас був продав? Тож за ваші прови́ни ви про́дані, і за ваші гріхи́ ваша мати відпу́щена.
І промовив до мене Господь: „Невірна дочка́ Ізраїлева всправедли́вила душу свою більш від зрадли́вої дочки Юди.