Євангелія від Луки 5:24
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Але́ щоб ви знали, що Син Лю́дський має вла́ду на землі прощати гріхи́“, — тож каже Він розсла́бленому: „Кажу́ Я тобі: Уставай, візьми ложе своє, та й іди у свій дім!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
take up thy couch--"sweet saying! The bed had borne the man; now the man shall bear the bed!" [BENGEL].
Відкрити джерело ↗In this chapter, we have, I. Christ preaching to the people out of Peter's ship, for want of a better pulpit (Luk 5:1-3). II. The recompence he made to Peter for the loan of his boat, in a miraculous draught of fishes, by which he intimated to him and his partners his design to make them, as apostles, fishers of men (Luk 5:4-11). III. His cleansing the leper (Luk 5:12-15). IV. A short account of his private devotion and public ministry (Luk 5:16, Luk 5:17). V. His cure of the man sick of the palsy (Luk 5:18-26). VI. His calling Levi the publican, and conversing with publicans on that occasion (Luk 5:27-32). VII. His justifying his disciples in not fasting so frequently as the disciples of John and the Pharisees did (Luk 5:33-39).
Відкрити джерело ↗5:24 Son of Man: See “The Son of Man” Theme Note.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Він через му́ки Своєї душі буде бачити плід, та й наси́титься. Справедливий, Мій Слуга, оправдає пізна́нням Своїм багатьох, і їхні гріхи́ понесе́.
то голосом гучни́м промовив: „Устань просто на ноги свої!“ А той скочив, і ходити почав.
Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
а посеред семи світильників „Подібного до Лю́дського Сина, одя́гненого в до́вгу оде́жу і підпере́заного“ по гру́дях золотим поясом.
А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: „Дівчатко, вставай!“
І, промовивши це, Він скричав гучни́м голосом: „Ла́зарю, — вийди сюди!“
Я бачив у видіннях но́чі, аж ось ра́зом з небесними хмарами йшов ніби Син Лю́дський, і прийшов аж до Старо́го днями, і Його підвели́ перед Нього.
А Він руку простяг, доторкнувся до нього й сказав: „Хо́чу, — будь чистий!“ І зараз із нього проказа зійшла.
Прийшовши ж Ісус до землі Кесарі́ї Пили́пової, питав Своїх учнів і казав: „За ко́го наро́д уважає Мене́, Сина Лю́дського?“
бо Ти дав Йому вла́ду над тілом усяким, щоб Він дав життя вічне всім їм, яких дав Ти Йому.