Євангелія від Луки 5:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
також Якова й Івана, синів Зеведе́євих, що були спільника́ми Си́мона. І сказав Ісус Си́монові: „Не лякайсь, — від цього ча́су ти будеш ловити людей!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Simon, fear not--This shows how the Lord read Peter's speech. The more highly they deemed Him, ever the more grateful it was to the Redeemer's spirit. Never did they pain Him by manifesting too lofty conceptions of Him. from henceforth--marking a new stage of their connection with Christ. The last was simply, "I will make you fishers." fishers of men--"What wilt thou think, Simon, overwhelmed by this draught of fishes, when I shall bring to thy net what will beggar all this glory?" (See on Mat 4:18.)
Відкрити джерело ↗In this chapter, we have, I. Christ preaching to the people out of Peter's ship, for want of a better pulpit (Luk 5:1-3). II. The recompence he made to Peter for the loan of his boat, in a miraculous draught of fishes, by which he intimated to him and his partners his design to make them, as apostles, fishers of men (Luk 5:4-11). III. His cleansing the leper (Luk 5:12-15). IV. A short account of his private devotion and public ministry (Luk 5:16, Luk 5:17). V. His cure of the man sick of the palsy (Luk 5:18-26). VI. His calling Levi the publican, and conversing with publicans on that occasion (Luk 5:27-32). VII. His justifying his disciples in not fasting so frequently as the disciples of John and the Pharisees did (Luk 5:33-39).
Відкрити джерело ↗5:10 Jesus drew a spiritual analogy between fishing and seeking people for the Kingdom of God.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І Він каже до них: „Ідіть за Мною, — Я зроблю́ вас ловця́ми людей!“
Подібне ще Царство Небесне до не́вода, у море заки́неного, що зібрав він усячину.
I сказав їм Ісус: „Ідіть услід за Мною, — і зроблю́, що станете ви ловця́ми людей“.
І кива́ли вони до товаришів, що були в другім чо́вні, щоб прийшли помогти їм. Ті прийшли, та й напо́внили оби́два човни́, — аж стали вони потопа́ти.
Си́мона, якого й Петром Він назвав, і Андрія, брата його, Якова й Івана, Пилипа й Варфоломі́я,
Щодо Тита, то він мій това́риш, а ваш співробі́тник; щождо наших братів — вони посланці від Церко́в, вони слава Христова!
Усі ж вони спо́внились Духом Святим, і почали́ говорити іншими мо́вами, як їм Дух промовляти давав.
Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
І, далі пішовши звідти, Він побачив двох інших братів, — Зеведе́євого сина Якова та Івана, його брата, із Зеведе́єм, їхнім ба́тьком, що ла́годили свого не́вода в чо́вні, — і покликав Він їх.
А Ісус до них зараз озвався й сказав: „Заспокойтесь, — це Я, не лякайтесь!“