Євангелія від Луки 4:7
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тож коли Ти покло́нишся передо мною, то все буде Твоє!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
JESUS ENTERING ON HIS PUBLIC MINISTRY, MAKES A CIRCUIT OF GALILEE--REJECTION AT NAZARETH. (Luke 4:14-32) as his custom was--Compare Act 17:2. stood up for to read--Others besides rabbins were allowed to address the congregation. (See Act 13:15.)
Відкрити джерело ↗We left Christ newly baptized, and owned by a voice from heaven and the descent of the Holy Ghost upon him. Now, in this chapter, we have, I. A further preparation of him for his public ministry by his being tempted in the wilderness, of which we had the same account before in Matthew as we have here (Luk 4:1-13). II. His entrance upon his public work in Galilee (Luk 4:14, Luk 4:15), particularly, 1. At Nazareth, the city where he had been bred up (Luk 4:16-30), which we had no account of before in Matthew. 2. At Capernaum, where, having preached to admiration (Luk 4:31-32), he cast the devil out of a man that was possessed (Luk 4:33-37), cured Peter's mother-in-law of a fever (Luk 4:38, Luk 4:39), and many others that were sick and possessed (Luk 4:40, Luk 4:41), and then went and did the same in other cities of Galilee (Luk 4:42-44).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А коли він Ісуса побачив, то закричав, повали́всь перед Ним, і голосом гучним закликав: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Благаю Тебе, — не муч мене!“
та й кажуть: „Хіба́ Бог те знає, і чи має Всеви́шній відо́мість,
І припав він обличчям до ніг Його, складаючи дяку Йому. А то самаряни́н був...
І я, Іван, чув і бачив оце. А коли я почув та побачив, я впав до ніг ангола, що мені це показував, щоб вклонитись йому.
Так говорить Господь: Пра́ця Єгипту й торгі́вля Етіопії та високі севаїтяни пере́йдуть до тебе та бу́дуть твої. Пі́дуть вони за тобою, у кайда́нах пере́йдуть, і будуть вклоня́тись тобі та блага́ти тебе́: „Тільки в те́бе є Бог, і нема більш, нема іншого Бога!“
І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому́. І, відчини́вши скарбниці свої, підне́сли Йому свої да́ри: золото, ладан та смирну.
А коли Він узяв книгу, то чотири тварини й двадцять чотири старці попа́дали перед Агнцем, а кожен мав гу́сла й золоті чаші, повні пахощів, а вони — моли́тви святих.
тоді падають двадцять чотири ста́рці перед Тим, Хто сидить на престолі, і вклоняються Тому, Хто живе віки вічні, і складають вінці́ свої перед престолом та кажуть:
Ті, що золото сиплють з киси́, срібло ж важать вагою, вина́ймлюють золотаря́, щоб із того їм бога зробив, і перед ним вони падають та поклоня́ються,