Євангелія від Луки 4:40
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Коли ж сонце захо́дило, то всі, хто мав яких хворих на різні неду́ги, до Нього приво́дили їх. Він же клав Свої руки на кожного з них, — та їх уздоровля́в.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
JESUS ENTERING ON HIS PUBLIC MINISTRY, MAKES A CIRCUIT OF GALILEE--REJECTION AT NAZARETH. (Luke 4:14-32) as his custom was--Compare Act 17:2. stood up for to read--Others besides rabbins were allowed to address the congregation. (See Act 13:15.)
Відкрити джерело ↗We left Christ newly baptized, and owned by a voice from heaven and the descent of the Holy Ghost upon him. Now, in this chapter, we have, I. A further preparation of him for his public ministry by his being tempted in the wilderness, of which we had the same account before in Matthew as we have here (Luk 4:1-13). II. His entrance upon his public work in Galilee (Luk 4:14, Luk 4:15), particularly, 1. At Nazareth, the city where he had been bred up (Luk 4:16-30), which we had no account of before in Matthew. 2. At Capernaum, where, having preached to admiration (Luk 4:31-32), he cast the devil out of a man that was possessed (Luk 4:33-37), cured Peter's mother-in-law of a fever (Luk 4:38, Luk 4:39), and many others that were sick and possessed (Luk 4:40, Luk 4:41), and then went and did the same in other cities of Galilee (Luk 4:42-44).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
і ду́же благає Його та говорить: „Моя дочка́ кінча́ється. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила́!“
Бо Він багатьох уздоро́вив, так що хто тільки не́мочі мав, то ти́слись до Нього, щоб Його доторкну́тись.
так що навіть хустки́ й пояси́ з його тіла прино́сили хворим, — і хвороби їх кидали, і ду́хи лукаві вихо́дили з них.
Як Ісус те почув, Він відплив звідти чо́вном у місце пустинне й самотнє. І, прочувши, наро́д із міст пішов пі́шки за Ним.
„Сліпі прозріва́ють“, і криві ходять, стають чистими прокаже́ні, і чують глухі, і померлі встають, а „вбогим звіщається Добра Нови́на“.
так що хворих стали вино́сити на вулиці, та й клали на ложа та ноші, щоб, як ітиме Петро, то хоч тінь його впала б на ко́го із них.
І Він тут учинити не міг чуда жодного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздорови́в.