Євангелія від Луки 22:37
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Говорю бо Я вам, що ви́конатися на Мені має й це ось написане: „До злочинців Його зарахо́вано“. Бо те, що про Мене, вико́нується“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
the things concerning me--decreed and written. have an end--are rapidly drawing to a close.
Відкрити джерело ↗All the evangelists, whatever they omit, give us a particular account of the death and resurrection of Christ, because he died for our sins and rose for our justification, this evangelist as fully as any, and with many circumstances and passages added which we had not before. In this chapter we have, I. The plot to take Jesus, and Judas's coming into it (Luk 22:1-6). II. Christ's eating the passover with his disciples (Luk 22:7-18). III. The instituting of the Lord's supper (Luk 22:19, Luk 22:20). IV. Christ's discourse with his disciples after supper, upon several heads (v. 21-38). V. His agony in the garden (Luk 22:39-46). VI. The apprehending of him, by the assistance of Judas (Luk 22:47-53). VII. Peter's denying him (Luk 22:54-62). VIII. The indignities done to Christ by those that had him in custody, and his trial and condemnation in the ecclesiastical court (Luk 22:63-71).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тому то дам у́діл Йому між великими, і з поту́жними буде ділити здобич за те, що на смерть віддав душу Свою, і з злочинцями був порахо́ваний, хоч гріх багатьо́х Сам носи́в і заступа́всь за злочинців!
Бо Того́, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою праведністю в Нім!
І вели́ з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
Христос відкупив нас від прокля́ття Зако́ну, ставши прокля́ттям за нас, бо написано: „Прокля́тий усякий, хто ви́сить на дереві“,
Я прославив Тебе на землі, — доверши́в Я те ді́ло, що Ти дав Мені ви́конати.
І, взявши Дванадцятьо́х, промовив до них: „Оце в Єрусалим ми йдемо́, і все здійсни́ться, що́ писали Пророки про Лю́дського Сина.
Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути,
Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“
Тоді ро́зп'ято з Ним двох розбійників, — одно́го право́руч, і одно́го ліво́руч Його.