Євангелія від Луки 22:22
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо Син Лю́дський іде, як призна́чено; але горе тому чоловікові, хто Його видає!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
CONSPIRACY OF THE JEWISH AUTHORITIES TO PUT JESUS TO DEATH--COMPACT WITH JUDAS. (Luk 22:1-6) (See on Mat 26:1-5.)
Відкрити джерело ↗All the evangelists, whatever they omit, give us a particular account of the death and resurrection of Christ, because he died for our sins and rose for our justification, this evangelist as fully as any, and with many circumstances and passages added which we had not before. In this chapter we have, I. The plot to take Jesus, and Judas's coming into it (Luk 22:1-6). II. Christ's eating the passover with his disciples (Luk 22:7-18). III. The instituting of the Lord's supper (Luk 22:19, Luk 22:20). IV. Christ's discourse with his disciples after supper, upon several heads (v. 21-38). V. His agony in the garden (Luk 22:39-46). VI. The apprehending of him, by the assistance of Judas (Luk 22:47-53). VII. Peter's denying him (Luk 22:54-62). VIII. The indignities done to Christ by those that had him in custody, and his trial and condemnation in the ecclesiastical court (Luk 22:63-71).
Відкрити джерело ↗22:22 what sorrow awaits the one who betrays him: Judas suffered guilt, condemnation, and a gruesome death for betraying Jesus (Matt 27:5; Acts 1:18).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Того, що був ви́даний певною волею та передба́ченням Божим, ви руками беззаконників розп'яли́ та забили.
І сказав Він до них: „Так написано є, і так потрібно було́ постраждати Христові, і воскре́снути з мертвих дня третього,
Людський Син справді йде, як про Нього написано; та горе тому́ чоловікові, що видасть він Лю́дського Сина! Було б краще тому чоловікові, коли б він не родився!“
Вони досліджували, на котри́й чи на який час показував Дух Христів, що в них був, коли Він сповіщав про Христові стражда́ння та славу, що при́йдуть по них.
Коли з ними на світі Я був, Я беріг їх у Йме́ння Твоє, тих, що дав Ти Мені, і зберіг, і ніхто з них не згинув, крім призна́ченого на загибіль, щоб збуло́ся Писа́ння.
Людський Син справді йде, як про Нього написано; але горе тому чоловікові, що видасть Лю́дського Сина! Було́ б краще йому, коли б той чоловік не родився!“
О ме́чу, збудися на Мого па́стиря та на мужа, Мого това́риша, каже Госпо́дь Савао́т! Удар па́стиря — і розпоро́шаться ві́вці, і Я оберну́ на мали́х Свою ру́ку.
І в заже́рливості вони бу́дуть ловити вас словами обле́сними. Суд на них відда́вна не ба́риться, а їхня загибіль не дрімає!
І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жали́ти його в п'яту“.
І, кинувши в храм срібняки́, відійшов, а потому пішов, — та й повісився.