Євангелія від Луки 21:25
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збенте́ження від шуму моря та хвиль,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
signs, &c.--Though the grandeur of this language carries the mind over the head of all periods but that of Christ's second coming, nearly every expression will be found used of the Lord's coming in terrible national judgments, as of Babylon, &c.; and from Luk 21:28, Luk 21:32, it seems undeniable that its immediate reference was to the destruction of Jerusalem, though its ultimate reference beyond doubt is to Christ's final coming.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The notice Christ took, and the approbation he gave, of a poor widow that cast two mites into the treasury (Luk 21:1-4). II. A prediction of future events, in answer to his disciples' enquiries concerning them (Luk 21:5-7). 1. Of what should happen between that and the destruction of Jerusalem - false Christs arising, bloody wars and persecutions of Christ's followers (Luk 21:8-19). 2. Of that destruction itself (Luk 21:20-24). 3. Of the second coming of Jesus Christ to judge the world, under the type and figure of that (Luk 21:25-33). III. A practical application of this, by way of caution and counsel (Luk 21:34-36), and an account of Christ's preaching and the people's attendance on it (Luk 21:37, Luk 21:38).
Відкрити джерело ↗21:25 The prophets predicted that heavenly signs would precede the judgment of God at the end of the age (Isa 13:9-10; 34:4; Jer 4:23, 28; Ezek 32:7-8; Joel 2:10, 30-31; cp. Rev 6:13-14; 8:10; 9:1; 12:1, 3; 15:1).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо зо́рі небесні та їхні сузі́р'я не дадуть свого світла, сонце затьми́ться при сході своє́му, а місяць не буде вже ся́яти сві́тлом свої́м.
Місяць тоді засоро́миться та застида́ється сонце, бо Господь Саваот зацарюва́в на Сіонській горі та в Єрусалимі, а перед старі́шими слава Його!
І повстане того ча́су Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого наро́ду, і буде час у́тиску, якого не було від існува́ння люду аж до цього ча́су. І того ча́су буде врятований із наро́ду твого́ кожен, хто буде знайдений записаним у книзі.
Бо Я — Господь, Бог твій, що збу́рює море, — й ревуть його хвилі, Господь Саваот Йому Йме́ння!
І я бачив престола великого білого, і Того, Хто на ньому сидів, що від лиця Його втекла земля й небо, і місця для них не знайшло́ся.
І дам чуда на небі вгорі, а внизу на землі ці знаме́на: кров, і огонь, і ку́ряву диму.
І побачать тоді „Сина Лю́дського, що йтиме на хмарах“ із великою поту́гою й славою.
Але за тих днів, по скорбо́ті отій, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла.
грізни́й бо Всевишній Госпо́дь, Цар великий всієї землі!
І зараз, по скорботі тих днів, „сонце затьми́ться, і місяць не дасть свого світла“, і зорі попа́дають з неба, і сили небесні пору́шаться.