Євангелія від Луки 1:49
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
бо велике вчинив мені Поту́жний! Його ж Іме́ння святе,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Luke 1:1 (Luk 1:1-4) set forth in order--more simply, to draw up a narrative.
Відкрити джерело ↗The narrative which this evangelist gives us (or rather God by him) of the life of Christ begins earlier than either Matthew or Mark. We have reason to thank God for them all, as we have for all the gifts and graces of Christ's ministers, which in one make up what is wanting in the other, while all put together make a harmony. In this chapter we have, I. Luke's preface to his gospel, or his epistle dedicatory to his friend Theophilus (Luk 1:1-4). II. The prophecy and history of the conception of John Baptist, who was Christ's forerunner (v. 5-25). The annunciation of the virgin Mary, or the notice given to her that she should be the mother of the Messiah (Luk 1:26-38). IV. The interview between Mary the mother of Jesus and Elisabeth the mother of John, when they were both with child of those pregnant births, and the prophecies they both uttered upon that occasion (v. 39-56). V. The birth and circumcision of John Baptist, six months before the birth of Christ (Luk 1:57-66). VI. Zacharias's song of praise, in thankfulness for the birth of John, and in prospect of the birth of Jesus (Luk 1:67-79). VII. A short account of John Baptist's infancy (Luk 1:80). And these do more than give us an entertaining narrative; they will lead us into the understanding of the mystery of godliness, God manifest in the flesh.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А Тому́, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або ду́маємо, силою, що діє в нас,
Він щедро убогим дає, його правда наві́ки стоїть, його ріг підіймається в славі!
Знайте, що Господь — Бог Він, Він нас учини́в, і Його́ ми, — Його ми народ та отара Його пасови́ська.
Такого, як Ти, нема, Господи: Ти великий й велике Ім'я́ Твоє могу́тністю!
І був Аврам віку дев'ятидесяти літ і дев'яти літ, коли явився Господь Аврамові та й промовив до нього: „Я Бог Всемогутній! Ходи перед лицем Моїм, і будь непорочний!
Хто́ Тебе, Господи, не побоїться, та Йме́ння Твого не просла́вить? Бо один Ти святий, бо наро́ди всі при́йдуть та вкло́няться перед Тобою, бо з'явилися су́ди Твої!“
Бо так промовляє Високий і Підне́сений, повіки Живущий, і Святий Його Йме́ння: Пробува́ю Я на Височині́ та в святи́ні, і з зла́маним та з упоко́реним, щоб оживля́ти духа скро́мних, і щоб оживля́ти серця згно́блених!
Хто подібний Тобі серед бо́гів, о Господи? Хто подібний Тобі, Препросла́влений святістю? Ти в славі грізни́й, Чудотворче!
Немає святого, подібного Господу, немає ніко́го, крім Те́бе, і скелі немає, як Бог наш!
Та зо мною Господь, як поту́жний сила́ч, тому ті, хто женеться за мною, спіткну́ться та не перемо́жуть! Будуть сильно вони посоро́млені, бо робили без ро́зуму,— вічний сором їм буде, який не забу́деться!