Євангелія від Луки 1:43
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І звідкіля́ мені це, що до мене прийшла мати мого Господа?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
"The mother of my Lord"--but not "My Lady" (compare Luk 20:42; Joh 20:28)" [BENGEL].
Відкрити джерело ↗The narrative which this evangelist gives us (or rather God by him) of the life of Christ begins earlier than either Matthew or Mark. We have reason to thank God for them all, as we have for all the gifts and graces of Christ's ministers, which in one make up what is wanting in the other, while all put together make a harmony. In this chapter we have, I. Luke's preface to his gospel, or his epistle dedicatory to his friend Theophilus (Luk 1:1-4). II. The prophecy and history of the conception of John Baptist, who was Christ's forerunner (v. 5-25). The annunciation of the virgin Mary, or the notice given to her that she should be the mother of the Messiah (Luk 1:26-38). IV. The interview between Mary the mother of Jesus and Elisabeth the mother of John, when they were both with child of those pregnant births, and the prophecies they both uttered upon that occasion (v. 39-56). V. The birth and circumcision of John Baptist, six months before the birth of Christ (Luk 1:57-66). VI. Zacharias's song of praise, in thankfulness for the birth of John, and in prospect of the birth of Jesus (Luk 1:67-79). VII. A short account of John Baptist's infancy (Luk 1:80). And these do more than give us an entertaining narrative; they will lead us into the understanding of the mystery of godliness, God manifest in the flesh.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А Хома відповів і сказав Йому: „Господь мій і Бог мій!“
Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
А вона встала, і вклонилася лицем до землі, та й сказала: „Ось твоя служни́ця готова стати невільницею, щоб мити но́ги рабів пана мого!“
І впала вона на обличчя своє, та й вклонилася до землі, і сказала йому: „Чому знайшла я ми́лість в оча́х твоїх, що ти прихилився до мене, хоч я чужа́?“
Не робіть нічого пі́дступом або з чванли́вости, але в покорі майте один о́дного за більшого від себе.
Тож усе я вважаю за втрату ради переважного позна́ння Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всьо́го, і вважаю все за сміття́, щоб придбати Христа,
Але перешкоджа́в він Йому й говорив: „Я повинен христитись від Тебе, і чи Тобі йти до мене?“
Тому́ то й себе не вважав я за гідного, щоб до Тебе прийти. Та промов тільки слово, — і раб мій одужає.
Буду сла́вити Господа з повного серця, — в колі праведних та на згрома́дженні!