Євангелія від Луки 19:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А коли на це місце Ісус підійшов, то поглянув уго́ру до нього й промовив: „Закхе́ю, — зійди за́раз додо́лу, бо сьогодні потрібно Мені бути в домі твоїм!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
looked up,--in the full knowledge of who was in the tree, and preparatory to addressing him. Zaccheus--whom he had never seen in the flesh, nor probably heard of. "He calleth His own sheep by name and leadeth them out" (Joh 10:3). make haste, and come down--to which he literally responded--"he made haste and came down." for to-day, &c.--Our Lord invites Himself, and in "royal" style, which waits not for invitations, but as the honor is done to the subject, not the sovereign, announces the purpose of royalty to partake of the subject's hospitalities. Manifestly our Lord speaks as knowing how the privilege would be appreciated. to-day . . . abide--(Compare Joh 1:39), probably over night.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The conversion of Zaccheus the publican at Jericho (Luk 19:1-10). II. The parable of the pounds which the king entrusted with his servants, and of his rebellious citizens (v. 11-27). III. Christ's riding in triumph (such triumph as it was) into Jerusalem; and his lamentation in prospect of the ruin of that city (v. 28-44). IV. His teaching in the temple, and casting the buyers and sellers out of it (Luk 19:45-48).
Відкрити джерело ↗19:5 Zacchaeus! . . . I must be a guest: Jesus knew Zacchaeus’ name and invited himself to Zacchaeus’ home, emphasizing his divine authority and that this appointment was made by God.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ось Я стою під дверима та стукаю: коли хто почує Мій голос і двері відчинить, Я до нього ввійду́, і буду вече́ряти з ним, а він зо Мною.
Ісус відповів і до нього сказав: „Як хто любить Мене, той слово Моє берегти́ме, і Отець Мій полюбить його, і Ми при́йдемо до нього, і оселю закладе́мо в нього.
Не забувайте любови до при́ходнів, бо деякі нею, на́віть не ві́даючи, гостинно прийняли а́нголів.
Говорить Йому Натанаїл: „Звідки знаєш мене?“ Ісус відповів і до нього сказав: „Я бачив тебе ще давніш, ніж Пилип тебе кликав, як під фіґовим деревом був ти“.
Син бо Лю́дський прийшов, щоб знайти та спасти, що загинуло!“
І прохо́див Я повз тебе, і бачив тебе, як ти валя́лася в своїй крові, і сказав Я до тебе: Живи в своїй крові! Так, Я сказав тобі: Живи в своїй крові!
щоб Христос через віру заме́шкав у ваших серця́х, щоб ви, закорі́нені й основані в любові,
Все, що всилі чинити рука твоя, теє роби, бо немає в шео́лі, куди ти йде́ш, ні роботи, ні ро́здуму, ані знання́, ані мудрости!
А ми, як співробі́тники, благаємо, щоб ви Божої благода́ті не брали надармо.