Євангелія від Луки 18:39
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А ті, що попе́реду йшли, сварились на нього, щоб він замо́вк, а він іще більше кричав: „Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
rebuked, &c.--(See on Luk 18:15). so much the more--that importunity so commended in the Syrophenician woman, and so often enjoined (Luk 11:5-13; Luk 18:1-8).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The parable of the importunate widow, designed to teach us fervency in prayer (Luk 18:1-8). II. The parable of the Pharisee and publican, designed to teach us humility, and humiliation for sin, in prayer (Luk 18:9-14). III. Christ's favour to little children that were brought to him (Luk 18:15-17). IV. The trial of a rich man that had a mind to follow Christ, whether he loved better Christ or his riches; his coming short upon that trial; and Christ's discourse with his disciples upon that occasion (Luk 18:18-30). V. Christ's foretelling his own death and sufferings (Luk 18:31-34). VI. His restoring sight to a blind man (Luk 18:35-43). And these four passages we had before in Matthew and Mark.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
До Нього ж прино́сили й немовлят, щоб до них доторкнувся, а учні, побачивши, їм докоряли.
Просіть — і бу́де вам да́но, шукайте — і зна́йдете, стукайте — і відчинять вам;
Горе вам, зако́нникам, бо взяли́ ви ключа́ розумі́ння: самі не ввійшли, і тим, хто хотів увійти, борони́ли!“
А деякі фарисеї з народу сказали до Нього: „Учителю, — заборони́ Своїм учням!“
І Він розповів їм і притчу про те, що треба молитися за́вжди, і не занепада́ти духом,
І став він кричати й казати: „Ісусе, Сину Давидів, — змилуйся надо мною!“
Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини́ синагоги один та й говорить: „Дочка твоя вмерла, — не турбуй же Вчителя!“
Про нього три ра́зи благав я Господа, щоб він відступився від мене.