Євангелія від Луки 17:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказали апо́столи Господу: „Дода́й Ти нам віри!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Lord--(See on Luk 10:1). increase our faith--moved by the difficulty of avoiding and forgiving "offenses." This is the only instance in which a spiritual operation upon their souls was solicited of Christ by the Twelve; but a kindred and higher prayer had been offered before, by one with far fewer opportunities. (See on Mar 9:24.)
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. Some particular discourses which Christ had with his disciples, in which he teaches them to take heed of giving offence, and to forgive the injuries done them (Luk 17:1-4), encourages them to pray for the increase of their faith (Luk 17:5, Luk 17:6), and then teaches them humility, whatever service they had done for God (Luk 17:7-10). II. His cleansing ten lepers, and the thanks he had from one of them only, and he a Samaritan (Luk 17:11-19). III. His discourse with his disciples, upon occasion of an enquiry of the Pharisees, when the kingdom of God should appear (v. 20-37).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Зараз ба́тько хлоп'я́ти з слізьми́ закричав і сказав: „Вірую, Господи, — поможи недовірству моє́му!“
дивлячись на Ісуса, на Начальника й Виконавця віри, що замість радости, яка була перед Ним, перете́рпів хреста, не звертавши уваги на сором, і сів по правиці престолу Божого.
Я все мо́жу в Тім, Хто мене підкріпляє, — в Ісусі Христі.
Ми за́вжди повинні подяку складати за вас Богові, бра́ття, як і годи́ться, бо сильно росте віра ваша, і примно́жується любов кожного з усіх вас один до о́дного.
І посхо́дилися до Ісуса апо́столи, і розповіли́ Йому все, — як багато зробили вони, і як багато навчили.
Як Господь же побачив її, то змилосе́рдивсь над нею, і до неї промовив: „Не плач!“