Євангелія від Луки 11:39
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Господь же промовив до нього: „Тепер ви, фарисеї, он чистите зо́внішність ку́хля та миски, а ваше нутро́ повне зди́рства та кривди!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
cup and platter--remarkable example of our Lord's way of drawing the most striking illustrations of great truths from the most familiar objects and incidents of life. ravening--rapacity.
Відкрити джерело ↗In this chapter, I. Christ teaches his disciples to pray, and quickens and encourages them to be frequent, instant, and importunate in prayer (Luk 11:1-13). II. He fully answers the blasphemous imputation of the Pharisees, who charged him with casting out devils by virtue of a compact and confederacy with Beelzebub, the prince of the devils, and shows the absurdity and wickedness of it (Luk 11:14-26). III. He shows the honour of obedient disciples to be greater than that of his own mother (Luk 11:27, Luk 11:28). IV. He upbraids the men of that generation for their infidelity and obstinacy, notwithstanding all the means of conviction offered to them (Luk 11:29-36). V. He severely reproves the Pharisees and consciences of those that submitted to them, and their hating and persecuting those that witnessed against their wickedness (v. 37-54).
Відкрити джерело ↗11:39 The Pharisees had meticulous rules for ceremonially cleaning cups and utensils for religious purity. Jesus accused them of cleaning only the outside of the cup (following external rules) but leaving the inside . . . filthy (keeping unrighteousness in their hearts).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Для чистих все чисте, а для занечищених та для невірних не чисте ніщо, але занечи́стилися і розум їхній, і сумління.
Стережі́ться фальшиви́х пророків, що приходять до вас ув одежі овечій, а всере́дині — хижі вовки́.
покоління, що чисте в оча́х своїх, та від бруду свого не обмите,
Він же промовив до них: „Ви себе видаєте за праведних перед людьми́, але ваші серця знає Бог. Що бо високе в людей, те перед Богом гидо́та.
І бачив Господь, що велике розбе́щення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її — тільки зло повсякде́нно.
Набли́зьтесь до Бога, то й Бог набли́зиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!
І промовив Петро: „Ана́нію, чого сатана́ твоє серце напо́внив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присво́їв із заплати за землю?
А це він сказав не тому́, що про вбогих журився, а тому́, що був зло́дій: він мав скриньку на гроші, — і крав те, що вкида́ли.
Бо з серця виходять лихі думки́, душогубства, пере́люби, розпуста, крадіж, неправдиві засвідчення, богознева́ги.
Князі́ її в сере́дині її, немов ті вовки́, що здо́бич шмату́ють, щоб розливати кров, щоб губити ду́ші ради ко́ристи.