Євангелія від Луки 10:28
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Він же йому́ відказав: „Правильно ти відповів. Роби це, — і будеш жити“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
he said, &c.--"Right; THIS do, and life is thine"--laying such emphasis on "this" as to indicate, without expressing it, where the real difficulty to a sinner lay, and thus nonplussing the questioner himself.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The ample commission which Christ gave to the seventy disciples to preach the gospel, and to confirm it by miracles; and the full instructions he gave them how to manage themselves in the execution of their commissions, and great encouragements therein (v. 1-16). II. The report which the seventy disciples made to their Master of the success of their negotiation, and his discourse thereupon (Luk 10:17-24). III. Christ's discourse with a lawyer concerning the way to heaven, and the instructions Christ gave him by a parable to look upon every one as his neighbour whom he had occasion to show kindness to, or receive kindness from (Luk 10:25-37). IV. Christ's entertainment at Martha's house, the reproof he gave to her for her care about the world, and his commendation of Mary for her care about her soul (Luk 10:38-42).
Відкрити джерело ↗10:28 Do this and you will live! Jesus was not suggesting that people would be saved by their works; rather, such love expresses genuine faith and devotion to the Lord.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.
І будете додержувати постанов Моїх та уста́вів Моїх, що люди́на їх вико́нує й ними живе. Я — Госпо́дь!
Він же йому відказав: „Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Само́го. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді“.
І сві́дчив Ти проти них, щоб наверну́ти їх до Зако́ну Твого, та вони чинили лихе́, і не слу́халися за́повідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, — які коли б люди́на чинила, то жила́ б ними, — і ставало раме́но їх неслухня́не, а шию свою робили твердо́ю, і не слухалися.
Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.
Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.
А Зако́н не від віри, але „хто чинитиме те, той житиме ним“.
А ми знаємо, що скільки гово́рить Зако́н, він говорить до тих, хто під Зако́ном, щоб замкнути всякі уста́, і щоб став увесь світ винний Богові.
Відповів Си́мон, говорячи: „Ду́маю, — той, кому більше простив“. І сказав Він йому: „Розсудив ти правдиво“.
Бо кінець Зако́ну — Христос на праведність кожному, хто вірує.