Євангелія від Марка 7:34
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І, на небо спогля́нувши, Він зідхнув і промовив до нього: „Еффата́“ ; цебто: „Відкрийся!“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
FOUR THOUSAND MIRACULOUSLY FED--A SIGN FROM HEAVEN SOUGHT AND REFUSED--THE LEAVEN OF THE PHARISEES AND SADDUCEES--A BLIND MAN AT BETHSAIDA RESTORED TO SIGHT. ( = Mat. 15:32-16:12). (Mark 8:1-26) In those days the multitude being very great, &c.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. Christ's dispute with the scribes and Pharisees about eating meat with unwashen hands (Mar 7:1-13); and the needful instructions he gave to the people on that occasion, and further explained to his disciples (Mar 7:14-23). II. His curing of the woman Canaan's daughter that was possessed (Mar 7:24-30). III. The relief of a man that was deaf, and had an impediment in his speech (Mar 7:31-37).
Відкрити джерело ↗7:34 Since Jesus was looking up to heaven when he sighed, his sigh is probably best understood as a prayerful gesture. • Ephphatha is an Aramaic term that Mark translates for his readers (see also 3:17; 5:41; 14:36; 15:34). These are not magical formulas or incantations; Mark is simply recounting some of the original words Jesus spoke. Matthew and Luke do not seem to have attributed any special significance to the Aramaic words of Jesus, since they did not include them in their Gospels.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І зняли́ тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: „Отче, дяку прино́шу Тобі, що Мене Ти почув.
І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: „Таліта́, ку́мі“ що значить: „Дівча́тко, кажу́ тобі — встань!“
І промовив до нього Петро: „Енею, тебе вздоровляє Ісус Христос. Уставай, і постели́ собі сам!“ І той зараз устав.
Петро ж із кімна́ти всіх ви́провадив, і, ставши навко́лішки, помолився, і, звернувшись до тіла, промовив: „Тавіто, вставай!“ А вона свої очі розплю́щила, і сіла, уздрівши Петра.
І Він узяв п'ять хлібів та дві риби, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби́, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві риби на всіх поділив.
А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжа́лобився та й звору́шився Сам,
А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: „Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу́ вам, що родові цьому ознака не буде дана!“
І, промовивши це, Він скричав гучни́м голосом: „Ла́зарю, — вийди сюди!“
Він пого́рджений був, Його люди покинули, стра́дник, знайо́мий з хоро́бами, і від Якого обличчя ховали, пого́рджений, і ми не цінува́ли Його.
І змилосе́рдився Він, — простяг руку Свою, і доторкнувся до нього, та й каже йому: „Хо́чу, — будь чистий!“