Євангелія від Марка 4:41
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А вони налякалися стра́хом великим, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітер і море слухня́ні Йому?“
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
And they came over unto the other side of the sea, into the country of the Gadarenes.
Відкрити джерело ↗In this chapter, we have, I. The parable of the seed, and the four sorts of ground (Mar 4:1-9), with the exposition of it (Mar 4:10-20), and the application of it (Mar 4:21-25). II. The parable of the seed growing gradually, but insensibly (Mar 4:26-29). III. The parable of the grain of mustard-seed, and a general account of Christ's parables (Mar 4:30-34). IV. The miracle of Christ's sudden stilling a storm at sea (Mar 4:35-41).
Відкрити джерело ↗4:41 The disciples were absolutely terrified—a frequent response to Jesus in Mark (5:15, 33; 6:50; 9:32; 10:32; 11:18; 16:8). • Who is this man? Readers already know that Jesus is the Messiah, the Son of God (1:1, 11, 24; 3:11).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А до них Він сказав: „Де ж ваша віра?“ І дивувались вони, перестра́шені, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітра́м і воді Він наказує, а вони Його слухають?“
і сказав: „Аж досі ти ді́йдеш, не далі, і тут ось межа́ твоїх хвиль гордови́тих?“
Бо від гніву Твого ми ги́немо, і пересердям Твоїм перестра́шені, —
А народ дивувався й казав: „Хто ж це такий, що ві́три та море слухня́ні Йому́?“
Тільки бійтеся Господа, і служіть Йому правдиво всім вашим серцем, бо ви бачили, які великі діла вчинив Він із вами!
Як до чо́вна ж вони ввійшли, буря вщу́хнула.
Хто́ Тебе, Господи, не побоїться, та Йме́ння Твого не просла́вить? Бо один Ти святий, бо наро́ди всі при́йдуть та вкло́няться перед Тобою, бо з'явилися су́ди Твої!“
І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, — і всю правду Йому розпові́ла.
Заповіт Мій з ним був для життя та для миру, і Я дав йому страх, і він налякався Мене, та боя́всь перед Іме́нням Моїм.
Отож ми, що приймаємо царство непохитне, нехай маємо благода́ть, що нею приємно служитимемо Богові з побожністю й зо стра́хом.