Євангелія від Марка 4:28
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо родить земля сама з себе: перше вру́на, потім ко́лос, а тоді повне збіжжя на колосі.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
And they came over unto the other side of the sea, into the country of the Gadarenes.
Відкрити джерело ↗In this chapter, we have, I. The parable of the seed, and the four sorts of ground (Mar 4:1-9), with the exposition of it (Mar 4:10-20), and the application of it (Mar 4:21-25). II. The parable of the seed growing gradually, but insensibly (Mar 4:26-29). III. The parable of the grain of mustard-seed, and a general account of Christ's parables (Mar 4:30-34). IV. The miracle of Christ's sudden stilling a storm at sea (Mar 4:35-41).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І пізнаймо, намагаймось пізнати ми Господа! Міцно поставлений прихід Його, мов зірниці, і Він при́йде до нас, немов дощ, немов дощ весняни́й, що напоює землю.
Я певний того, що той, хто в вас розпочав добре ді́ло, виконає його аж до дня Христа Ісуса.
щоб ви пово́дилися нале́жно щодо Господа в усякому дого́дженні, в усякому доброму ді́лі прино́сячи плід і зростаючи в пізна́нні Бога,
А як виросло збіжжя та кинуло колос, тоді показався і кукі́ль.
Бо так як земля та виво́дить росли́нність свою́, й як насіння своє родить сад, так Госпо́дь Бог учи́нить, що ви́росте праведність, й хвала́ перед усіма наро́дами!
— усе Він прега́рним зробив свого ча́су, і вічність поклав їм у серце, хоч не розуміє люди́на тих діл, що Бог учинив, від поча́тку та аж до кінця́.
Для всього свій час, і година своя́ кожній справі під небом:
І зростив Господь Бог із землі кожне дерево, принадне на вигляд і на їжу смачне, і дерево життя посеред раю, і дерево пізна́ння добра і зла.
А путь праведних — ніби те світло ясне́, що світить все більше та більш аж до по́вного дня!
І він буде, як дерево, над во́дним потоком поса́джене, що ро́дить свій плід своєдчасно, і що листя не в'яне його, — і все́, що він чинить, — щасти́ться йому́!