Євангелія від Марка 3:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
і з Єрусалиму, і з Ідуме́ї, і з-за Йорда́ння, і з Ти́ру й Сидо́ну. На́товп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
PARABLE OF THE SOWER--REASON FOR TEACHING IN PARABLES--PARABLES OF THE SEED GROWING WE KNOW NOT HOW, AND OF THE MUSTARD SEED. ( = Mat. 13:1-23, 31, 32; Luk 8:4-18). (Mark 4:1-34) And he began again to teach by the seaside: and there was gathered unto him a great multitude--or, according to another well-supported reading, "a mighty" or "immense multitude." so that he entered into a ship--rather, "the ship," meaning the one mentioned in Mar 3:9. (See on Mat 12:15). and sat in the sea; and the whole multitude was by the sea on the land--crowded on the seashore to listen to Him. (See on Mat 13:1-2.)
Відкрити джерело ↗In this chapter, we have, I. Christ's healing a man that had a withered hand, on the sabbath day, and the combination of his enemies against him for it (Mar 3:1-6). II. The universal resort of people to him from all parts, to be healed, and the relief they all found with him (Mar 3:7-12). III. His ordaining his twelve apostles to be attendants on him, and the preachers of his gospel (Mar 3:13-21). IV. His answer to the blasphemous cavils of the scribes, who imputed his power to cast out devils to a confederacy with the prince of the devils (Mar 3:22-30). V. His owning his disciples for his nearest and dearest relations (Mar 3:31-35).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Як радієш ти зо спа́дку Ізраїлевого дому через те, що опустоші́ло воно, так зроблю́ Я й тобі. Спусто́шенням станеш, го́ро Сеїре, та ввесь Едо́м, увесь він, і пізнають вони, що Я — Госпо́дь!“
Так говорить Господь Бог: Поправді кажу́, що огнем Своєї ревности говорив Я на решту тих наро́дів та на ввесь Едо́м, що взяли собі Мій Край за спа́док у ра́дості всього серця, у пого́рді душі, щоб ви́гнати його на здо́бич.
Бо на небі напо́єний меч Мій,— оце він на Едома спускається та на закля́тий народ Мій на суд:
„Горе тобі, Хоразі́не, горе тобі, Вефсаї́до! Бо коли б то в Ти́рі й Сидо́ні були відбули́ся ті чу́да, що сталися в вас, то давно б вони ка́ялися в волосяни́ці та в по́пелі.
душа бо моя насити́лась нещастями, а життя моє збли́зилося до шео́лу!
І встав Він, і звідти пішов у землю ти́рську й сидонську. І, ввійшовши до дому, Він хотів, щоб ніхто не довідавсь, та не міг утаїтись.
З нами Господь Савао́т, наша тверди́ня — Бог Яковів! Се́ла.
І вийшов Він знов із країв ти́рських і сидо́нських, і́ подався шляхом на Сидо́н над море Галілейське, через око́лиці Десятимі́стя.