Євангелія від Марка 12:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Та вони схопи́ли його та й побили, і відіслали ні з чим.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
CHRIST'S PROPHECY OF THE DESTRUCTION OF JERUSALEM, AND WARNINGS SUGGESTED BY IT TO PREPARE FOR HIS SECOND COMING. ( = Mat. 24:1-51; Luke 21:5-36). (Mark 13:1-37) And as he went out of the temple, one of his disciples saith unto him--The other Evangelists are less definite. "As some spake," says Luke (Luk 21:5); "His disciples came to Him," says Matthew (Mat 24:2). Doubtless it was the speech of one, the mouthpiece, likely, of others. Master--Teacher. see what manner of stones and what buildings are here--wondering probably, how so massive a pile could be overthrown, as seemed implied in our Lord's last words regarding it. JOSEPHUS, who gives a minute account of the wonderful structure, speaks of stones forty cubits long [Wars of the Jews, 5.5.1.] and says the pillars supporting the porches were twenty-five cubits high, all of one stone, and that of the whitest marble [Wars of the Jews, 5.5.2]. Six days' battering at the walls, during the siege, made no impression upon them [Wars of the Jews, 6.4.1]. Some of the under-building, yet remaining, and other works, are probably as old as the first temple.
Відкрити джерело ↗In this chapter, we have, I. The parable of the vineyard let out to unthankful husbandmen, representing the sin and ruin of the Jewish church (Mar 12:1-12). II. Christ's silencing those who thought to ensnare him with a question about paying tribute Caesar (Mar 12:13-17). III. His silencing the Sadducees, who attempted to perplex the doctrine of the resurrection (Mar 12:18-27). IV. His conference with a scribe about the first and great command of the law (Mar 12:28-34). V. His puzzling the scribes with a question about Christ's being the Son of David (Mar 12:35-37). VI. The caution he gave the people, to take heed of the scribes (Mar 12:38-40). VII. His commendation of the poor widow that cast her two mites into the treasury (Mar 12:41-44).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Та вони соро́мили Божих послів, і пого́рджували їхніми слова́ми, і насміха́лися з Його пророків, аж поки не піднісся гнів Господа на народ Його так, що не було вже ліку.
Котро́го з пророків батьки ваші не переслідували? Вони ж тих повбивали, хто звіщав прихід Праведного, Якому тепер ви сталися зрадниками та убійниками,
що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям.
І стали вони неслухня́ні, і побунтува́лися проти Тебе, і кинули Зако́на Твого геть за свою спи́ну, і позабивали пророків Твоїх, що сві́дчили між ними, щоб навернути їх до Те́бе. І чинили вони великі обра́зи.
Господь тебе дав за священика замість священика Єгояди, щоб бути нагля́дачем у Господньому домі для кожного чоловіка, що божеві́льний і що вдає пророка, і даси його до в'язни́ці, а на шию кайда́ни надінеш.
І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.
та й скажеш: Отак сказав цар: Посадіть оцього до в'язни́чного дому, і давайте йому їсти скупо хліба й скупо води, аж поки я не верну́ся з миром“.
І розгні́вався Аса на прозорли́вця, і дав його до в'язни́ці, бо був у гніві на нього за це. І Аса тиснув декого з наро́ду того ча́су.
Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?
А він відказав: „Я був дуже горливий для Господа, Бога Савао́та, бо Ізраїлеві сини покинули заповіта Твого та порозбивали же́ртівники твої, а пророків Твоїх повбивали мече́м, — і позоста́вся я сам. І шукали вони душу мою, щоб узяти її“.